Служу охороні військомату: злочинці під прикриттям мобілізації хочуть позбутися кримінальних справ

Читать на русском

Служу охороні військомату: злочинці під прикриттям мобілізації хочуть позбутися кримінальних справ

У четвер 4 квітня під час чергового засідання суду обвинувачений у смертельній ДТП суддя Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир і звернувся з проханням звільнити його з-під варти, щоб він міг мобілізуватися. На підтвердження своїх слів він надав листа від 163-го батальйону тероборони з Ніжина про готовність взяти його на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення.

Тандиру загрожує реальне ув’язнення, розгляд його справи був би зупинений до демобілізації, яка ще невідомо коли буде, а за цей час, ймовірно, сплив би термін давності. Утім, суд залишив його в СІЗО і продовжив розгляд по суті, зазначає видання NGL.media. Натомість виявилось, що лист від військових раптово «втратив чинність», а командира батальйону, який його підписав, усунули з посади.

Тандиру просто не пощастило через розголос і увагу ЗМІ до його справи. Проте журналісти виявили тисячі схожих випадків, коли обвинувачені у кримінальних злочинах добровільно мобілізуються, після чого суди зупиняють розгляд їхніх справ. Це стосується не лише винних у смертельних ДТП чи хабарництві, але й ґвалтівників неповнолітніх та помічників замовних вбивць.

Проведений виданням аналіз судового реєстру за 2022-2024 роки показує, що розгляд близько 11 тис. справ був зупинений на невизначений час через мобілізацію обвинувачених. Офіційної статистики таких справ Державна судова адміністрація України не веде.

ЯК ЦЕ З’ЯСУВАЛИ

Оскільки Державна судова адміністрація не узагальнює дані про зупинені судові справи, нам довелося самим сформувати таку базу. Спільним для таких справ є лише підстава для зупинки розгляду – це ст. 335 КПК, яка має бути згадана суддею при винесенні рішення. Використовуючи різні пошукові терміни, пов’язані з словами “військовий” та “мобілізація”, у поєднанні зі згадкою ст. 335 КПК, за період з 1 січня 2022 року до 15 квітня 2024 року ми отримали понад 20 тисяч документів у судовому реєстрі, які загалом підпадали під наші критерії. Після повторного машинного аналізу залишилося 11513 рішень, 10775 з яких стосувалися зупинення розгляду справу через мобілізацію обвинуваченого і лише у 738 випадках суди відмовили у такому клопотанні або відновили розгляд. Окремо ми проаналізували 400 довільно обраних рішень з цього списку, щоб виявити цікаві кейси і можливі зміни рішень.

Можливість зупинки судового провадження через мобілізацію передбачена ст. 335 КПК, де вказано, що у випадку, якщо обвинувачений «був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого […] до звільнення з військової служби»

Аналіз зупинених справ показує, що переважно мова йде про крадіжки, наркотики, важкі ДТП. Багато зупинених справ стосуються корупційних злочинів – привласнення чи розтрати майна, хабарництво, зловживання службовим становищем тощо.

З усього масиву зупинених через мобілізацію справ (усього 10775 справ) журналісти детально проаналізували 400 довільно обраних справ і виявили, що близько ста обвинувачених (25%) у цих справах вчинили інкриміновані їм злочини уже у статусі військових. Із решти справ у 95% випадків суди припинили розгляд після мобілізації обвинувачених. І лише у 5% справ суд відмовився це зробити. Важливо підкреслити, що рішення судів у таких випадках оскарженню не підлягають.

Звісно, не можна однозначно стверджувати, що всі обвинувачені, які мобілізувались, намагаються затягнути судовий розгляд. У частини з них це могло бути цілком природнє бажання. Проте, вивчаючи деякі справи, виникають обґрунтовані підозри, що новонавернені військовослужбовці ухиляються таким чином від покарання.

«Я на 100% впевнена, що є випадки зловживань. І не тільки в судових провадженнях, які ми моніторимо – конкретно з суддями… Були випадки, коли судді мобілізовувались, щоб уникати й інших процесів, наприклад розгляду дисциплінарної справи ВРП. Нещодавній приклад – суддя Колегаєва, яка мобілізувалась, щоб призупинити розгляд скарги щодо її водіння напідпитку. Наслідком розгляду такої скарги може бути звільнення, однак поки справа зупинена суддя перебуватиме у своєму статусі й отримуватиме суддівську винагороду. Тож, це проблема не тільки судового провадження, і є багато випадків, де таким зловживають», – каже юристка фундації DEJURE Марта Береза.

Голова всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» Катерина Бутко раніше аналізувала місця служби обвинувачених суддів – це підрозділи, що охороняють державні об’єкти, навчальні взводи та ТЦК.

Журналісти теж знайшли подібні випадки.

Служу охороні військомату

Наприклад, через службу командиром охорони військкомату зупинили справу екс-депутата Хмельницької обласної ради Миколи Харкавого, який у 2017 році переконав директорку кам’янець-подільської школи-інтернату «Славутинка» дати хабаря у 50 тис. доларів. Гроші, за його словами, мали піти не особисто йому, а голові та двом депутатам облради.

Прокуратура кваліфікувала дії Харкавого як шахрайство та підбурювання до дачі хабара. Наприкінці січня 2022 року Вищий антикорупційний суд засудив його до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Але сісти у в’язницю йому не довелося – у лютому його адвокати подали апеляцію, а ще за кілька днів почалася повномасштабна війна.

У травні 2022 року Микола Харкавий мобілізувався до ЗСУ і невдовзі колегія суддів зупинила розгляд провадження до його звільнення зі служби. Проте один суддя не погодився з рішенням своїх колег і подав окрему думку. На його переконання, справу зупиняти було не слід, адже обвинувачений служить командиром охорони військкомату і це не заважало йому тричі дистанційно брати участь у засіданнях з Кіровського райсуду Дніпра.

Більше того, цей суддя навіть наголосив, що таке буквальне тлумачення ст. 335 КПК може породити небезпечний прецедент, коли підсудні спеціально мобілізуватимуться для того, щоб ініціювати зупинку кримінальних проваджень та щоб спливли строки притягнення до відповідальності.

ЗМІ вдалося зв’язатися з Миколою Харкавим через месенджер. Він запевнив нас, що «захищав і захищає країну на різних бойових напрямках», але де саме – не уточнив. Уник він відповіді і на прямі питання, що заважало йому брати дистанційну участь у засіданнях принаймні у 2022-му і чи мобілізувався він свідомо заради уникнення в’язниці.

Мобілізуються у таких випадках не лише чоловіки. Наприклад, 48-річна Людмила Яценко, яка раніше працювала у суді і яку обвинувачують у схилянні до хабаря, спочатку уникала судових засідань, мотивуючи це тим, що у березні 2022 року стала добровольцем тероборони Козинської ОТГ на Київщині. Після того, як детективи НАБУ з’ясували, що блокпости, на яких нібито чергує Яценко, давно розформовані, її адвокат подав у березні 2023 року заяву про зупинку розгляду справи через її мобілізацію.

Судячи з оприлюдненої інформації, Людмила Яценко мобілізувалась десь на Закарпатті, а потім стала солдатом обслуги гранатометного відділення. Прокурор заперечував проти зупинки справи, бо вважав, що вона просто ухиляється від суду, але справу зупинили ще рік тому і досі не відновили. ЗМІне вдалося отримати коментар Яценко.

Іноді суди відновлюють розгляд таких справ. Наприклад, один із судів Полтави зупинив справу після мобілізації такого собі Дмитра Духновського, який п’яним збив людину і залишив місце ДТП. Але справу відновили після того, як він самовільно залишив військову частину – його оголосили в розшук, знайшли і тепер знову судять.

Може чи повинен

Нечисленність випадків (менше 5%), коли судді все ж відмовляються зупинити розгляд справи через мобілізацію обвинувачених, зумовлена тим, що більшість суддів не досліджують, де саме служить обвинувачений і чи має він можливість брати дистанційну участь у засіданнях. У частині проаналізованих ЗМІ справ навіть не вказані дати мобілізації.

Судді трактують ст. 335 КПК як обов’язкову до виконання, без з’ясування про місце перебування мобілізованого обвинуваченого – в тилу чи у зоні бойових дій. Тобто достатньо самого факту служби.

«Більшість суддів сприймає цю норму як імперативну. Там же не вказано, що «суд може зупинити», там написано «суд зупиняє». Але деякі судді пояснюють, що є строки, інші принципи кримінального процесу, яких треба дотримуватись, щоб не створювати додаткових умов, за яких особа уникне відповідальності. І такі судді враховують все в сукупності. Якщо немає достатніх доказів того, що обвинувачений не може з’являтися на судові засідання, в тому числі у режимі відеоконференції, тоді [справу] не зупиняють», – пояснює Марта Береза з DEJURE.

Рішення про відмову у зупинці судового розгляду поодинокі, але вони таки є. Причому, ухвалюють такі рішення не лише Вищий антикорупційний суд, а й місцеві суди. Приміром, суддя одного з київських судів вирішив, що зупиняти провадження про обвинувачення у шахрайстві тепер вже молодшого сержанта Нацгвардії не потрібно, бо він залишається у Києві.

Але дуже яскравим прикладом є справа колишньої прокурорки з Дрогобича Руслани Курлятович, яка регулярно (понад двадцять разів) пропускала засідання. Вчергове вона не з’явилася до суду у січні 2023 року, бо нібито хворіє, а її адвокат заявив, що 16 січня їй мають зробити операцію. Перед операцією, під час діючого «лікарняного», Курлятович стала на військовий облік не за місцем реєстрації, і вже 12 січня була призвана в ЗСУ.

Служити вона пішла на посаду «стрільця відділення охорони». Але суд відмовився зупинити справу, бо вважає, що вона використовує «почесний обов`язок – службу в Збройних Силах України з метою ухилення від кримінальної відповідальності».

Вже у березні минулого року суд визнав Руслану Курлятович винною у шахрайстві, але апеляція скасувала вирок і справу розглядають заново. Тим часом Курлятович недавно подала декларацію, в якій місцем праці вказала Стрийський РТЦК та СП

Ґвалтівник неповнолітньої став заступником командира з морально-психологічного забезпечення

Майже половина з 400 детально проаналізованих ЗМІ справ стосується кримінальних проваджень, розпочатих у 2010-2020 рр. Під час служби обвинувачених строки давності продовжують нараховувати, а тому, ймовірно, від кримінальної відповідальності можуть взагалі звільняти через те, що строк давності сплив.

ЩО ТАКЕ СТРОК ДАВНОСТІ І СКІЛЬКИ ВІН ТРИВАЄ?

Строки давності – це встановлений законом період часу, протягом якого може бути розпочата та здійснюватися юридична (судова) процедура, зокрема, і кримінальне переслідування особи. Згідно зі ст. 49 КК, залежно від важкості злочину цей період становить від двох до п’ятнадцяти років. Детальніше почитати про строки давності можна, наприклад, тут

«Закінчення строків давності не є автоматично підставою для закриття провадження. Суд зобов’язаний з’ясувати та врахувати думку обвинуваченого. Наприклад, обвинувачений може відмовитись від закриття, якщо він передбачає, що його очікує виправдувальний вирок», – вважає Марта Береза.

Більшість серед проаналізованих cправ – це нетяжкі злочини, зокрема, найбільше обвинувачених за крадіжку, де строки давності невеликі. Проте є і такі випадки, коли суд зупиняє провадження за обвинуваченням у тяжких злочинах.

Наприклад, в Жовтневому районному суді Миколаївської області перебуває справа Владислава Раковчена. Його обвинувачують у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого; це сталося більше чотирьох років тому. У червні 2022 року Раковчен став «стрільцем-санітаром відділення супроводження військових вантажів взводу охорони» і суд зупинив розгляд його справи.

У тій же області суд зупинив справу щодо Тимофія Великого, якого обвинувачують у пособництві у вбивстві на замовлення, що сталось майже 10 років тому. Раніше він переховувався від слідства і більше року перебував у розшуку. У липні 2022 року він спочатку пішов служити до «Добровольчого формування Вознесенської міської територіальної громади», але суд відмовив у зупиненні справи, бо ДФТГ не входять до структури ЗСУ. Проте вже у наступному році суд зупинив справу, оскільки Великий мобілізувався до ЗСУ.

Ще від початку 2019 року у Броварському міськрайонному суді Київської області слухалася справа про зґвалтування неповнолітньої. Імена і підсудного, і потерпілої закриті – ймовірно, через високу чутливість цієї інформації.

За версією слідства, обвинувачений разом з групою спільників застосував фізичне насильство до неповнолітньої дівчини і зґвалтував її, у тому числі – у неприродній спосіб. Але у травні 2022 року суд розгляд провадження зупинив через його мобілізацію. Особливе почуття сорому викликає те, що служить підозрюваний не будь-ким, а… заступником командира військової частини з морально-психологічного забезпечення.

Неостаточні рішення

Навіть, якщо судді відмовляються зупинити розгляд справи, такі рішення не завжди є остаточними. Зазвичай, причинами, які змушують суд змінити своє рішення, є переведення у зону бойових дій або ж довідка від командування про неможливість участі обвинуваченого у судових засіданнях навіть за допомогою відеозв’язку.

До прикладу, Вищий антикорупційний суд спочатку відмовив, але потім зупинив справу щодо колишнього директора ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Руслана Журила. Мова йде про завдання компанії збитків на майже 300 млн грн ще у 2015-2016 рр. Спочатку Руслан Журило проходив службу у ДФТГ «За Петрівщину», де займав посаду заступника командира та брав участь у судових засіданнях онлайн.

Проте у березні 2023 року Журило був зарахований на посаду «сержанта з матеріального забезпечення» бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Його адвокатка клопотала в суді про зупинення справи і надала довідку від командира частини, що обвинувачений не може прибути у Київ і не може брати участь у засіданнях онлайн. Проте суд відмовив у зупиненні справи. Мовляв, якщо раніше міг включатись онлайн, то чому тепер не може, адже багато судів у східних областях обладнані відеоконференцзв’язком.

Пізніше суд змінив рішення та зупинив провадження стосовно Журила, бо особовий склад частини (у тому числі й обвинувачений) активно брав участь у бойових діях, і не можна було спрогнозувати переміщення підрозділу.

ЗМІ не вдалось зв’язатись з Русланом Журилом, проте змогли поговорити з його адвокаткою, яка заявила, що мотиви служби її клієнта жодним чином не стосуються його кримінальної справи.

Серед вивчених справ трапляються і дуже підозрілі випадки, коли особливих змін у місці служби не відбувалося, але суд чомусь змінив своє рішення. Наприклад, така історія трапилась у Дрогобицькому міськрайонному суді на Львівщині.

Один із обвинувачених в умисних легких тілесних ушкодженнях, завданих дружині, Ігор К. мобілізувався. Служив він у роті охорони і кожний день ввечері повертався додому. Тому суддя відмовилась зупинити справу, але потім передумала, хоча місце служби не змінилось. У квітні цього року розгляд справи відновили, бо обвинуваченого звільнили зі служби. Як пояснила прокурор Оксана Дубіль, обвинувачений не визнає своєї вини і буде добиватись виправдувального вироку. Він хотів зупинити справу, щоб краще підготуватись до свого захисту. У суді заявили, що судді по телефону не розмовляють і можуть відповісти лише на письмовий запит.

«Це послаблює нас більше, ніж додає ресурси»

На думку голови всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» Катерини Бутко, більшість мобілізацій обвинувачених у корупції – це не що інше, ніж спосіб виграти час і уникнути відповідальності:

«Звісно, не зовсім правильно забороняти людям, які хочуть захищати країну зі зброєю в руках, робити це. Проте, як ми бачимо, обвинувачені в корупційних злочинах переважно використовують це право як спосіб уникнути відповідальності й не більше, – каже Бутко. – Насправді, я переконана, кількість обвинувачених в корупційних злочинах, які хочуть мобілізуватися, різко зменшиться, якщо в них зникне можливість мобілізовуватися саме на тилові посади. Проте варто розглянути можливість заборони мобілізації для обвинувачених у тяжких корупційних злочинах».

«Це вбиває в суспільстві віру у справедливість і деморалізує все суспільство. Тобто це послаблює нас більше, ніж дає ресурси. Деморалізувати суспільство, і так розхитане війною – це нема нічого гіршого», – вважає львівський доброволець Юрій Вовкогон, комісований після важкого поранення.

За словами Вовкогона, серед військовослужбовців нема особливих упереджень щодо засуджених чи обвинувачених у злочинах. У 2014-2015 роках йому доводилося воювати пліч-о-пліч як з раніше засудженими, так і зі слідчими та прокурорами. На фронті все залежить від конкретної людини і того, як вона себе зарекомендує. Але, на його думку, до мобілізації обвинувачених у злочинах, варто підходити з розумом і ділити їх на різні категорії.

«Так, звинувачених у зґвалтуванні чи в особливо жорстоких вбивствах – не можна залучати до ЗСУ, бо є велика ймовірність, що вони повторять свої злочини, і тоді це буде катастрофа. Це дуже негативно відобразиться і на репутації ЗСУ, і на психологічному стані в самому підрозділі, – вважає Вовкогон. – І, звичайно, що необхідно людей, запідозрених в особливо великих корупційних злочинах, щоб вони були ув’язнені – бо це знак для суспільства. Це маркер того, що відбувається в державі».

Звільнити корупціонерів

У квітні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №11079-1 про мобілізацію засуджених, у якому передбачено, що мобілізувати не зможуть лише п’ять категорій засуджених – наприклад, за злочини проти основ національної безпеки, умисне вбивство двох або більше людей, зґвалтування тощо. Всі інші можуть бути мобілізовані.

На думку заступниці виконавчого директора Центру протидії корупції Олени Щербан, цей законопроект дозволить звільняти і засуджених корупціонерів. «Під начебто “посиленням мобілізації” законопроект дозволить фактично легалізувати ухилення від визначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі, а надалі – завдяки корупційним схемам – і ухиленню від військової служби взагалі» – наголошує ЦПК.