Розширення ЄС: які реформи планують у блоці й чого остерігається Україна?
Про необхідність реформувати Євросоюз, перш ніж до нього приєднаються нові країни-члени, уже заявляли низка європейських лідерів, таку ж ціль вони закріпили на саміті у Гранаді цієї осені. Тепер поговорити про це предметніше на конференцію до Берліна міністрів закордонних справ з держав-членів ЄС та країн-кандидатів запросила очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок. Вона бачить загрозу для ЄС, якщо його розширити без реформ. Її український колега Дмитро Кулеба вбачає у реформуванні небезпеку відкладеного членства для України.
Бербок очікує, що у грудні ЄС надішле «сигнал» Україні, розширення блоку є геополітичною необхідністю
«Історична нагода
«Це нагода, яка трапляється раз у житті», – сказала очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок про плани Євросоюзу прийняти нові країни до блоку.
Вона зауважила, що зараз у ЄС є повний консенсус щодо того, що блок має розширитися, а ще 5 років тому ситуація була кардинально протилежна: якби тогочасний німецький міністр закордонних справ Німеччини виступив за розширення, йому довелось би піти у відставку – напівжартома сказала Бербок під час дискусійної панелі на конференції у Берліні, у якій поряд з нею та ще двома міністрами взяв участь очільник українського МЗС Дмитро Кулеба.
«Думаю, буде справедливим сказати, що минулого року саме Україна змусила Європейський союз вийти з коми розширення», – зауважив Кулеба.
Україна змусила ЄС вийти з коми розширення
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України
Бербок назвала рішення розширюватися «геополітичним наслідком загарбницької війни Росії проти України». І наполягала, що розширення –ЄС — це не лише нагода, а й необхідність часу, аби країни в регіоні не залишалися у «сірій зоні», їхні сусіди не мали змоги спробувати військовим шляхом завоювати території та «застосувати імперський тренд до Європи», як це зараз робить «Москва президента Путіна».
«Більший – не означає сильніший»
Ще одна нагальна необхідність та нагода – це реформа самого ЄС. «Це буде виснажливий процес», – визнала Бербок. Щоб нікому не здавалось, що існують прості рішення, Бербок і залучила до обговорення реформ ЄС на цю конференцію майбутніх членів: так вони розумітимуть, до якого блоку вступатимуть, з якими правами та обов’язками і чому були ухвалені ті чи інші рішення.
«Більший – не означає автоматично сильніший», – сказала Бербок, пояснюючи низку проблем, які виникнуть у ЄС після розширення, якщо не будуть проведені реформи. Одна із них – процеси ухвалення рішень. Чимало своїх політик ЄС змушений, згідно з європейськими договорами, узгоджувати одноголосно.
«Рішення стають дедалі складнішими, оскільки окремі країни блокують рішення та надмірно використовують своє право вето. І це проста політична математика. В Європейському союзі з понад 36 правами вето ймовірність того, що одна країна заблокує все, буде ще вищою», – наполягла Бербок і запропонувала понизити вимоги до «кваліфікованої більшості» хоча б для тих рішень, які стосуються податків та зовнішньої політики (наприклад, запровадження санкцій проти РФ).
Швидші санкції
Ще один спосіб уникнути ветування рішень – це накладати на певні країни-члени санкції за порушення основоположних принципів ЄС, задіюючи статтю 7 договору Євросоюзу, яка дозволяє позбавити країну права голосу під час ухвалення рішень та блокувати їй виплати із фондів ЄС. Ця опція уже існує і її намагались застосувати щодо Угорщини, але процес розтягнувся на роки. Бербок наполягає: процедури накладення внутрішніх санкцій мають бути спрощені.
«Нам доведеться обговорити реформу процедури статті 7, яка дозволить нам забезпечити ефективний захист наших цінностей. Зараз ми зіткнулися з проблемою, що ми можемо відкрити провадження, але щоб наслідки цих процедур реально показали ефект, потрібно надто багато часу», – сказала Бербок.
Один комісар на двох
Більше країн-членів не повинно означати більше єврокомісарів та депутатів Європарламенту та видатків на функціонування інституцій, наполягла німецька міністерка. «Європейському парламенту та комісії не можна просто дозволити рости й рости», – заявила Бербок.
Оцінку прогресу України у виконанні критеріїв щодо членства в ЄС представлять 8 листопада – Reuters
Наразі Європарламент налічує понад 700 депутатів – кількість представників від кожної держави пропорційна до кількості її населення. Що ж стосується єврокомісарів, то їх кількість дорівнює кількості країн-членів – 27, і таким чином кожна має свого представника у виконавчому органі Європейського союзу.
«Нам потрібно ухвалювати сміливі рішення, – сказала Бербок і почала з себе. – Така країна, як Німеччина, повинна буде сказати, наприклад, що ми готові обходитися без свого комісара протягом обмеженого періоду часу». Інша опція – погрупувати країни на блоки і щоб вони спільно висували кандидата у єврокомісари.
Ведуча панельної дискусії підхопила думку і запитала у Дмитра Кулеби, чи захоче Україна після приєднання до ЄС мати свого комісара, викликавши сміх у залі. Кулеба після короткої паузи відповів: «Україна заслужила на президента», спровокувавши ще більший регіт. Наразі у євроінституціях є три президенти – Європарламенту, Ради ЄС та Єврокомісії, які затверджуються більшістю, залежно від результатів загальноєвропейських виборів.
Без «кімнат очікування»
До дискусії були запрошені і ті країни, які по 10-20 років перебувають у статусі кандидатів – Туреччина, Північна Македонія. Розуміючи розчарування і втому громадян цих країн, Аналена Бербок запропонувала нові рішення, які б допомогли уникнути ситуації, коли «цілі покоління проводять своє життя в кімнаті очікування ЄС».
«Ми повинні відкрити більше фондів і програм ЄС для країн-кандидатів, чи то у сфері сприяння дослідженням, чи то через надання їм дозволу на використання програм Erasmus», – запропонувала Бербок.
Ще одна ідея – запрошувати ті країни, які завершили окремі розділи в процедурі вступу, взяти участь у відповідній раді європейських міністрів чи засіданні Єврокомісії як спостерігачі.
«Щоб вони були присутні, коли ми ухвалюємо рішення про наше спільне майбутнє. Замість того, щоб запрошувати їх лише раз на рік, щоб вони послухали звіти про хід роботи комісії», – сказала Бербок.
Не стати заручниками
Ми повинні уникати ситуації, коли реформа ЄС буде використовуватися як причина для відстрочки розширення
Дмитро Кулеба
Свої пропозиції щодо реформ Євросоюзу Аналена Бербок виголошувала протягом півгодини. Дмитро Кулеба опісля зауважив: Україна з нетерпінням чекає на реформи ЄС, але Захід має зараз попрацювати над тим, щоб цей процес не перетворився на пастку, коли країни-члени, виконавши усі необхідні для вступу умови, будуть чекати, доки не завершаться реформи Євросоюзу.
«Ми повинні уникати ситуації, коли реформа Європейського союзу так чи інакше буде використовуватися як аргумент, як причина для відстрочки розширення», – наполіг Кулеба.
«В Україні були роки розчарування через неспроможність ЄС пообіцяти Україні членство. На Західних Балканах були роки розчарування через неспроможність ЄС виконати обіцянку щодо членства. Тепер ми маємо побудувати процес розширення та реформування таким чином, щоб не було розчарування від тривалої реформи Європейського союзу», – сказав український міністр.
Свою промову він резюмував запевненням, що Україна не стане тягарем для ЄС, а буде здобутком.
