Реформа децентралізації надала можливість навіть невеликим громадам самостійно планувати власне майбутнє. Разом з тим, перед громадами постали й нові виклики. Швидко з’ясувалося, що для динамічного розвитку замало обрати порядну та вправну команду.
Люди, які розробляють планувальні документи та керують проєктами відновлення й розвитку, мають бути обізнані у проєктному менеджменті та стратегічному плануванні. Без цього майже неможливо реалізувати навіть найкращі ідеї на місцевому рівні.
А надто зараз, коли ресурси громад обмежені, а воєнні ризики ставлять перед ними масштабніші виклики, що потребують додаткових фінансових ресурсів.
Щоб успішно конкурувати з "сусідами" за увагу донорів та меценатів, отримувати фінансування від державних програм для реалізації місцевих проєктів, треба опанувати чимало нових компетенцій.
На щастя, в Україні вистачає організацій та експертів, які можуть допомогти подолати ці складнощі. Однак важливо вміти співпрацювати з ними.
Як реалізувати успішний проєкт у громаді, де знайти фінансування та вибудувати тривалі стосунки з донорами – далі про три ключових принципи.
Ця порада може здатися очевидною, але її не можна лишати поза увагою. Проєкт має вирішувати одну чи декілька проблем громади та бути частиною стратегії або плану відновлення та розвитку громади, а не задовольняти поточні потреби окремої установи.
"Які проблеми вирішує проєкт? Для кого він? Які результати його імплементації в майбутньому для громади?"
Відповіді на ці питання у вигляді чітко сформульованих обґрунтувань значущості проєкту, очікуваних результатів, соціальних, економічних та екологічних переваг мають стати частиною проєктної пропозиції.
Якщо бракує досвіду для її підготовки, варто звернутися по допомогу до громадських організацій та проєктів технічної допомоги.
Проєктна пропозиція готова, тож саме час рушати на пошуки фінансування. Очевидно, що складні інфраструктурні та соціальні проєкти часто важко реалізувати за власні кошти громади.
Міжнародні гранти та фонди
В Україні зараз працює чимало міжнародних організацій, що фінансують місцеві проєкти. Здебільшого вони сконцентровані на вирішенні конкретних потреб. Відтак, проєкт, який було подано "не за адресою", лише витратить час та ресурси громади.
Наприклад, Програма ООН із відновлення та розбудови миру зосереджується на підтримці відбудови та розвитку регіонів, що постраждали від війни. Йдеться, зокрема, про відбудову інфраструктури, гуманітарну допомогу, пришвидшення реформ децентралізації та охорони здоров’я, соціальну згуртованість. Також команда ПРООН організовує тренінги та консультації для підприємців.
Проєкт Good Governance Fund Ukraine "Регіональне відновлення" від уряду Великої Британії підтримує територіальні громади у відновленні, підвищує спроможність держави управляти проєктами регіонального розвитку, а також стимулює розвиток місцевого бізнесу.
"U-LEAD з Європою" підтримує реформи, відновлення та відбудову в Україні. Програма надає консультації та тренінги для підвищення потенціалу громад, а також фінансову підтримку для реалізації проєктів відбудови інфраструктури та розвитку місцевої економіки.
Координаційна платформа донорів Європейської комісії зосереджена на координації між міжнародними донорами та фінансовими організаціями для підтримки відбудови України. Вона мобілізує ресурси для відновлення енергетичної інфраструктури та інших критично важливих об’єктів.
Програма DOBRE (USAID) підтримує об’єднані територіальні громади (ОТГ) у стратегічному плануванні, фінансовому управлінні, наданні послуг, громадській активності та зміцненні спроможності органів місцевого самоврядування.
Звісно, цей перелік не є вичерпним. В Україні працює чимало інших програм різного масштабу та спрямування, ініційованих країнами ЄС, США, Японією, Південною Кореєю та іншими.
Урядові організації також мають програми підтримки для регіонів. Йдеться про надання прямих субсидій, пільгових кредитів або інших видів фінансової допомоги. У межах підтримки регіонального та місцевого розвитку в Україні у 2024 році передбачено кілька програм і ініціатив.
Так, за ініціативи Мінвідновлення, Кабінет Міністрів розпорядився виділити майже 4,5 мільярда гривень на реалізацію 136 проєктів відновлення у громадах, що постраждали від військової агресії рф.
Йдеться насамперед про відновлення закладів освіти, охорони здоров’я, ЦНАПів тощо у різних областях України. Джерелом субвенції є кошти, виділені Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) у межах спільної програми України та ЄІБ "Програма з відновлення України".
Фінансова угода з ЄІБ, що була ратифікована у 2021 році, передбачає залучення 340 мільйонів євро для відновлення та модернізації інфраструктури у постраждалих регіонах, включно з програмами підтримки ВПО.
Програма розрахована до грудня 2026 року. Також під час Міжнародної конференції з відновлення України (URC 2024) у червні 2024 року підписано нову угоду з ЄІБ, яка дозволить залучити 100 мільйонів євро на відновлення українських громад. Станом на липень 2024 року вона в процесі ратифікації.
Тут варто також згадати програму розвитку ООН (ПРООН) у партнерстві з Європейським Союзом та Конгресом місцевих і регіональних влад при Президентові України. Вона підтримує проєкти відновлення та розвитку за принципом "знизу догори", щоб врахувати унікальні потреби областей і громад.
Великий бізнес, приватні фонди та неурядові організації також можуть бути суттєвими джерелами фінансування проєктів відновлення та розвитку громад. Такі організації часто підтримують проєкти для покращення якості життя людей.
Однак у цьому випадку вкрай важливо продемонструвати соціальну цінність проєкту та його інвестиційний потенціал. Громадські організації та фонди можуть стати партнерами як у пошуку фінансування, так і в частині реалізації проєкту.
Ще одне нетривіальне, але потенційно ефективне джерело фінансування та експертної підтримки – міста-побратими. Наприклад, ЄС підтримує створення партнерства між містами через окремі програми на кшталт Europe for Citizens.
Втілення проєкту слід починати зі створення детального плану дій. Він має включати чітко визначені етапи та реалістичні строки виконання. Планування не лише допоможе уникнути багатьох проблем і розпорошення ресурсів, але й закладе підвалини для прозорих та тривалих стосунків з усіма стейкхолдерами.
Щодо останніх – важливо забезпечити надійну та постійну координацію між усіма залученими сторонами: місцевою владою, підрядниками, громадськими організаціями та громадою.
Регулярні зустрічі та комунікація допоможуть усім учасникам бути в курсі прогресу, швидко вирішувати проблеми та адаптуватися до змін. Важливо мати координатора проєкту, який відповідатиме за злагоджену роботу всіх залучених сторін.
Прозорість у використанні коштів та звітування перед громадою і донорами є одним із ключових принципів успішного управління проєктами. Відкриті фінансові звіти та регулярні публікації про хід виконання робіт допомагають будувати довіру між усіма учасниками проєкту, залучити додаткові ресурси та підтримку.
Досягти результатів допоможуть і сучасні цифрові інструменти для управління та моніторингу проєктів, консолідації статистичних даних та забезпечення прозорості у використанні коштів.
Добре знана система електронних державних закупівель ProZorro забезпечить прозорість та відкритість закупівель. Система для відкритого доступу до даних про використання державних фінансів eData дозволить громадянам і організаціям відслідковувати, як використовуються кошти.
Геоінформаційні системи (ГІС) використовують для управління проєктами відбудови, зокрема для картографування пошкоджень, планування відновлювальних робіт та координації дій.
Екосистема DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management) створена для підтримки та управління процесами відновлення в Україні. Вона підвищує ефективність, прозорість та підзвітність проєктів відбудови, забезпечує інтеграцію різних цифрових інструментів і рішень.
Використання цих інструментів значно спрощує комунікацію з донорами і громадськістю, забезпечує ефективне управління ресурсами.
Очевидно, що відновлення та управління проєктами на місцях – складне завдання, що потребує комплексного підходу. При цьому далеко не всі громади мають необхідний фінансовий та кадровий ресурс для створення окремих відділів стратегічного планування. Саме для цього і створені профільні ініціативи, що допоможуть подолати нестачу специфічних компетенцій.
Серед таких, наприклад, Агенції регіонального розвитку, створені у 2016 році, зокрема для посилення спроможності громад управляти проєктами. Ці організації інформують про гранти, державні програми підтримки для розвитку громад, консультують щодо заповнення аплікаційних форм грантових проєктів тощо.
У березні 2023 року Мінвідновлення презентувало Команду підтримки громад, що складається з експертів міжнародних проєктів технічної допомоги. Їхня мета – допомагати органам місцевого самоврядування створювати програмні документи, управляти інвестиційними проєктами, надавати технічну підтримку на етапі втілення проєкту.
Головна задача цих та схожих ініціатив – посилити спроможність громад у проєктному менеджменті. Як свідчить досвід, саме цих компетенцій найбільше бракує на місцях.