суббота12 октября 2024
segodnya.org.ua

Російський уряд почав роздавати сировинним компаніям останні резерви валюти

16:13 07-08-2024
рубль,податки,рублі

Російська влада роздрукувала останні доступні резерви іноземної валюти для вливань у сировинні компанії, що потрапили під санкції, які зазнають уес більших труднощів із експортом та оплатою через банки "дружніх" країн.

Про це пише The Moscow Times.

Як повідомляєтья, в липні російський Мінфін вклав 3 млрд китайських юанів із Фонду національного добробуту в "цінні папери російських емітентів". У перерахунку на рублі з ФНД пішло 25 млрд руб., випливає з даних Мінфіну Росії. Які компанії отримали юані, відомство не уточнило.

Серед великих російських компаній юаневі облігації на ринку мають "Роснефть", "Русал" і "Норильский никель". Від початку 2024 року було розміщено облігації в китайській валюті на 28 млрд юанів. Інвестиції Мінфіну РФ таким чином покрили 11% цієї суми.

Китайські юані – остання валюта, яка залишилася в Росії після того, як країни Заходу ввели санкції проти Центробанку РФ, російського Мінфіну, ФНД і заморозили близько $300 млрд, або половину золотовалютних резервів країни.

Станом на 1 серпня у ФНД залишилося 226 млрд юанів. Також у ліквідній, тобто непотраченій частині фонду, 298 тонн золота.

Загальний обсяг ліквідних активів ФНД від початку розв’язаної Росією повномастабної війни проти України скоротився вдвічі, або на $58 млрд за рахунок видатків на покриття дефіциту бюджету та вливань у держкомпанії та держбанки.

У липні Мінфін РФ вклав 4,8 млрд руб. із ФНД у боргові папери АТ "Государственная транспортно-лзинговая компания", а ще 28,9 млрд руб. виділив ВЕБу на будівництво газового комплексу "Газпрому" в Усть-Лузі. Проєкт вартістю $40 млрд, який задумувався як найбільший у Європі, опинився на межі краху після того, як від інвестицій та технологічної підтримки відмовилися його іноземні інвестори.

Накопиченим підсумком за перше півріччя Мінфін Росії виділив на підтримку держкомпаній та держпроєктів із ФНД 376 млрд руб. Головним одержувачем грошей стала держкорпорація "Ростех", якій дісталося 136 млрд руб.

Вплив санкцій

На початку серпня повідомлялося, що "Московська біржа", яка потрапила під американські санкції, більше не публікуватиме даних про обсяги торгів валютою.

Міністерство фінансів США 12 червня внесло до санкційного списку понад 100 російських компаній, причетних до військово-промислового комплексу Росії.

США також запровадили санкції проти "Московської біржі", вона зупинила торги доларом та євро. Через підвищений попит населення у відділеннях московських банків закінчилася готівкова валюта.

Також під санкції потрапили "Національний кліринговий центр" Центробанку РФ, "Національний розрахунковий депозитарій", страхова компанія "Согаз", державна "Російська національна перестрахувальна компанія",

21 червня російський "Національний кліринговий центр" (входить до групи "Московської біржі") ухвалив рішення про конвертацію валютних залишків клієнтів у російські рублі.

На початку липня стало відомо, що великі гравці біржових торгів китайським юанем – китайські банки, які продовжують працювати з Росією, – залишають "Московську біржу".

Автор: Галина Ялівець