Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень-червень 2024 року. Друга частина

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. Першу частину моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень–червень 2024 року читайте тут.

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовлення оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного залишається тією ж самою.

Народні депутати в гостьових студіях телемарафону

Представництво народних депутатів в ефірі телемарафону подається абсолютно повно, враховано всі без винятку ефіри квітня-червня цього року. У другому кварталі гостями народні депутати в ефірі телемарафону були 321 раз. Це відчутно менше, ніж було у попередньому кварталі — 405 разів. Найчастіше депутатів запрошували на канал «Рада» — 141 раз. На Перший канал Суспільного (в рамках спільного телемарафону, тобто до 20 травня включно) нардепів запрошували 58 разів. Утім, якщо взяти сумарні показники Суспільного мовника (в спільномарафоні й далі в самостійному ефірі), то цей показник становить 185 депутатів. Тобто реально Перший канал Суспільного найчастіше в другому кварталі року запрошував парламентарів. На всіх інших каналах народних депутатів запрошували набагато рідше. Як і раніше, найменше запрошували депутатів в ефіри каналу «1+1» — лише 17 разів.

Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, продовжувало залишатися вкрай нерівномірним. У другому кварталі цього року в ефірах спільного телемарафону побували народні депутати таких фракцій і депгруп:

У відсотках (по кожному каналу) це має такий вигляд:

Як і раніше, частка владної фракції «Слуга народу» продовжувала залишатися найвищою в телемарафоні, я би сказав, непристойно високою. При цьому вона була найвищою на всіх без винятку каналах, але по-різному. Так, канали «Інтер» і «Ми — Україна» взагалі нікого, крім «слуг», у свої ефіри не запрошували. Я би назвав це тотальною і безумовною лояльністю до влади. На всіх інших каналах (крім, звісно, Суспільного мовника) продовжували мляво імітувати бодай якийсь баланс. На «1+1» і в ефірах ICTV з СТБ для цього зрідка запрошували представників «Голосу» і ще чомусь депгрупи «За майбутнє». В ефірах каналу «Рада» в другому кварталі віддавали перевагу цілком собі лояльній фракції «Батьківщина», але кликали з неї лише двох народних обранців (Михайла Цимбалюка і Сергія Євтушка). І традиційно для «Ради» були заповненими якісь загадкові «квоти» депутатських груп «За майбутнє» і «Довіра». Справжній баланс був, як і завжди до того, лише в ефірах Першого каналу Суспільного. І лише зусиллями каналу в ефірі спільномарафону до 20 травня була представлена фракція «Європейська солідарність». Після виходу Суспільного мовника з телемарафону, впевнений, «Європейської солідарності» там більше не буде. У підсумку в загальному заліку друге місце за представленістю в ефірі марафону у звітному кварталі впевнено посіла фракція «Батьківщина», фракція «Голос», яка займала це друге місце в попередніх кварталах, значно втратила свою присутність в ефірі. Якби не запрошення в ефіри Суспільного, то фракція не втрималася б і на третій позиції за часткою депутатських ефірів, бо її обійшли би депутатські групи «Довіра» і «За майбутнє».

Порівняно з попередніми трьома кварталами (у відсотках від усіх народних депутатів в ефірі марафону):

З цієї таблиці видно кілька тенденцій. По-перше, непорушну стабільність домінування в телемарафоні «Слуги народу». По-друге, виразне посилення позицій «Батьківщини». По-третє, ослаблення позицій «Голосу». І по-четверте, дотримання «квот» двох депутатських груп.

Варто також мати на увазі, що в категорії позафракційних депутатів «справжньою позафракційною» була лише народна депутатка Оксана Савчук, яку чомусь аж 7 разів кликали в ефіри «Ради» і одного разу в ефір Першого каналу Суспільного. Решта ж — це формально позафракційні керівники парламенту, два з яких делеговані в керівництво «Слугою народу» — спікер Руслан Стефанчук (був 4 рази в ефірах «Ради») і його перший заступник Олександр Корнієнко (2 рази на «1+1» і одного разу на «Раді»), а також делегована фракцією «Батьківщина» заступниця спікера ВР Олена Кондратюк (один ефір на ICTV з СТБ). Так що реальне представництво «Слуг народу» в ефірах телемарафону є навіть ще вищим, ніж це відображено в таблиці за формальним показником фракційності.

Крім народних депутатів, у ефірах окремих каналів бували й депутати обласних і міських рад, такі, наприклад, як перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський, депутат Запорізької облради Аскад Ашурбеков, депутатка Дніпропетровської облради Катерина Немченко, заступник голови Бердянської райради Віктор Дудукалов і деякі інші. Але з ними не обговорювали жодні внутрішньополітичні теми. Ці обрані представники місцевих влад давали в ефірах винятково фактичну інформацію про події у своїх прифронтових областях (наслідки ворожих обстрілів мирної інфраструктури, перебіг відновлювальних робіт, ситуація з укриттями, евакуація, ситуація на окупованих територіях областей тощо). Або ж депутат Київради, а нині командир батальйону БПЛА «Ахіллес» 92-ї ОШБ Юрій Федоренко в ефірі марафону розповідав винятково про фронтові події і про специфіку роботи з дронами на фронті, жодного разу я не бачив в марафоні, щоб з ним обговорювали політичну тематику, ба навіть згадували про його статус міського депутата.

Але депутат Київради від «Слуги народу» Андрій Вітренко стабільно виступав у телемарафоні штатним критиком дій чи то бездіяльностей КМДА — 7 разів на «Інтері» і по 3 рази на «Раді» та на «Ми — Україна», загалом же 13 ефірів. А ще одного разу на «Раді» у цій же ролі виступила і депутатка Київради від «Слуги народу» Лілія Пашинна. При цьому ще жодного разу я не бачив, щоб ведучі всіх трьох згаданих каналів бодай навіть формально подбали в цих обговореннях про дотримання балансу думок.

До домінації в марафоні партії влади я би ще додав і те, що в ефірах каналу «Рада» (а подеколи уже й у ефірах інших каналів) виходять бюлетені «Парламентський тиждень» і «Парламентський день», у яких повну перевагу в повідомленнях і в синхронах мають представники «Слуги народу». Так само безумовною є перевага «Слуг народу» і в усіх «опитуваннях народних депутатів» із різних приводів, які «Рада» робить регулярно.

У сенсі ж персонального представлення народних депутатів картина за останні три місяці була такою (повний список дуже великий, до таблиці увійшли всі нардепи, які побували в ефірі 4 рази і більше):

Тут, як і завжди, жодних несподіванок. Перша десятка майже повністю була «укомплектована» народними обранцями від «Слуги народу», до яких додався лише Михайло Цимбалюк із «Батьківщини». Як і раніше, більшість його ефірів були в гостьових студіях лояльного до влади каналу «Рада», тож певно пан Цимбалюк є «санкціонованим» тими, хто визначає «редакційну політику» каналу та й марафону загалом.

Загалом же у верхній частині списку в другому кварталі року було 17 представників партії влади з 26 народних депутатів. До яких сміливо можна додавати формально позафракційного спікера Стефанчука. Крім того 3 представника партії «Батьківщина», один представник від «Голосу» і одна представниця від «Європейської солідарності» (обидва опинилися у верхній частині списку лише завдяки Першому каналу Суспільного), представники депгруп «За майбутнє» і «Довіра» (зусиллями телеканалу «Рада» і трошки «1+1») і позафракційна Оксана Савчук (чомусь надзвичайно популярна на «Раді»).

Як і раніше, список у другому кварталі очолював народний депутат від «Слуги народу» Єгор Чернєв, який мав 24 ефіри, що відчутно менше, ніж було в першому кварталі року (37). Його кликали в ефіри майже всі канали (крім «Інтера») і як голову постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО, і як заступника голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки. Якщо перша компетенція нардепа Чернєва є унікальною, то з другою постійно виникає питання, чому в ефіри більшості каналів не кличуть ні голову Комітету Олександра Завітневича (теж фракція «Слуга народу»), ні секретаря комітету Романа Костенка («Голос»), ні інших членів Комітету, тих таки Сергія Рахманіна («Голос») чи Ірину Фріз («Європейська солідарність») тощо. Остання в другому кварталі таки була 5 разів гостею спільномарафону, але лише завдяки Першому каналу Суспільного.

Другу сходинку в списку цього разу поділили представники «Слуги народу» Віталій Безгін, Євгенія Кравчук і Олена Шуляк. Всі вони мали по 18 ефірів. Найчастіше їх усіх кликали в студії телеканалу «Рада». Безгіна і Шуляк часто запрошували і на «Інтер». При цьому однією з основних тем, що їх обговорювали з Віталієм Безгіним, була незбалансована критика столичної міської влади. З Євгенією Кравчук обговорювали переважно теми зовнішньої політики України і західної допомоги. З Оленою Шуляк доволі часто обговорювали програми «єВідновлення», «єОселя» тощо. Причому часом це виглядало як «заповнення квоти», бо інформаційних приводів не було та й у обговоренні нічого принципово нового не з’являлося.

Як і раніше, канал «Ми — Україна» доволі часто запрошував у свої ефіри представника «Слуги народу» Арсенія Пушкаренка. Але частіше тепер запрошував іншого «слугу» — Олексія Леонова. Канал «Рада» ще доволі часто запрошував «слугу» Дмитра Соломчука. Єдиною представницею владної фракції, яку запрошували в ефіри всі без винятку учасники телемарафону, була Марія Мезенцева. Запрошували її найчастіше в якості голови парламентської делегації України в ПАРЄ.

І ще одне цікаве спостереження. У другому кварталі набагато частіше за будь-кого з народних обранців, навіть за лідера списку Чернєва, в ефірах телемарафону гостював радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк — 32 рази! 10 разів його запрошували на канал «Рада», 8 разів на «Ми — Україна», 6 разів на ICТV з СТБ, по 3 рази на «Інтер» і на «1+1». Єдиний учасник спільномарафону, хто в другому кварталі не запрошував пана Подоляка, був Перший канал Суспільного. Слід врахувати і ще одне — фактор часу. На різних каналах зазвичай у середньому витрачають на гостя по 5-10 хвилин. Натомість в ефірах каналу «Рада» пан Подоляк у більшості випадків був по 25-30 хвилин, в ефірах «1+1» — по 20 хвилин, в ефірах «Ми — Україна» в середньому по 22 хвилини, на «Інтері» одного разу навіть і 45 хвилин, а в розмовних студіях ICTV з СТБ йому виділяли щоразу максимальні 15 хвилин. Тож можна сміливо сказати, що гість Подоляк є однозначним і одноосібним лідером за кількістю ефірного часу в телемарафоні. З величезним відривом від усіх «переслідувачів».

І була в звітному кварталі ще одна новинка. Зазвичай не сильно публічний бос пана Подоляка Андрій Єрмак побував в ефірі телемарафону цілих 6 разів: тричі на «1+1» і по одному разу — на ICTV з СТБ, на «Інтері» та на «Раді». При цьому в більшості випадків редакції на нього теж не шкодували ефірного часу, а на ICTV з СТБ заради розмови з ним навіть не пошкодували власної усталеної сітки і зсунули випуск новин.

Про представлення народних депутатів у окремому ефірі Першого каналу Суспільного

У своєму вже окремому ефірі з 21 травня Перший канал Суспільного запрошував народних депутатів таких фракцій:

У більшості випадків з народними депутатами обговорювалися саме ті внутрішньо- і зовнішньополітичні теми, які різні політсили бачать по-різному. Для цього в ефіри одночасно (що дуже важливо, вважаю) запрошували когось із представників владної фракції «Слуга народу» і когось із представників опозиції, тож в ефірах Суспільного мовника, на відміну від усіх залишкових телемарафонців, відбувалися справжні дискусії. Причому вихід каналу зі спільномарафону пішов лише на користь, бо зник той ефект поспіху, яким раніше подеколи ці подвійні запрошення відрізнялися. У власному ефірі редакція вже не шкодує ефірного часу — і дискусії між депутатами стали достатньо глибокими. Можу сказати і те, що майже в усіх таких «дискусійних студіях» ведучі Суспільного мовника якісно дбають про пропорційний розподіл часу між депутатами, обов’язково дають право на відповідь і право на репліку. Ще один важливий момент: представники «Слуг народу» часом (зазвичай тоді, коли теми для обговорення є дуже незручними для влади) не приєднуються до цих дискусій, у таких випадках ведучі обов’язково про це повідомляють аудиторії, як того і вимагає стандарт балансу думок.

Опозиційну думку в таких ефірах трохи частіше презентують представники фракції «Європейська солідарність», рідше — представники «Голосу» та «Батьківщини». Це теж має своє пояснення, бо в певних питаннях «Голос» і «Батьківщина» усе ж значно більш схильні до компромісів із владою, ніж «Європейська солідарність». Прикметно і те, що в «депутатських» ефірах на каналі часом можуть бути і позафракціні депутати, наприклад, Дмитро Разумков. І жодного разу в цьому кварталі не було представників депутатських груп, які насправді не є політсилами, бо виборці не голосували за «Довіру» чи «За майбутнє».

Крім ось таких «дискусійних студій» у власному ефірі Першого каналу Суспільного по четвергах виходить і суспільно-політичне ток-шоу «Новий відлік», де так само різні думки політикуму представляють як народні депутати від влади, так і народні депутати від опозиції.

Редакція Суспільного мовника підходить до роботи з народними депутатами концептуально і в іншому аспекті. У «дискусійних студіях» народних депутатів цілком логічно представляють саме за фракційною приналежністю. У тих же випадках, коли кличуть коментувати конкретну тему умовно кажучи основного парламентського фахівця саме в цій темі, його представляють за його парламентською функцією. Наприклад, Єгора Чернєва — як голову постійної делегації ВР в ПА НАТО або Ярослава Юрчишина як голову Комітету ВР з питань свободи слова. Фракційність у цих випадках не вказується. І саме така диференціація є правильною, оскільки є чітко прив’язаною до теми і контексту конкретної розмови.

Крім того, що Суспільний мовник, на відміну від всіх учасників телемарафону дає змогу висловитися з головних питань представникам всіх основних політичних сил, представлених у параламенті, він ще й дає своїм глядачам набагато ширший «колективний портрет» головного представницького органу влади. Бо в ефірі «Суспільного» можна побачити набагато більше різних представників кожної парламентської фракції, аніж в ефірах спільномарафону. Бо там фракцію «Голос» представляли лише 4 різних нардепи, а в ефірах Першого каналу Суспільного — 10, фракцію «Батьківщина» в марафоні представляли лише 2 депутати, а на Першому — 5. Фракцію «Європейська солідарність» в ефірі Першого представляли 15 різних нардепів, в ефірі спільномарафону — 0. Ба навіть у представленні владної фракції «Слуга народу» були народні депутати, яким надавали слово лише в окремому ефірі Суспільного.

Порушення етичних норм журналістики

У другому кварталі поточного року порушень етичних норм в ефірі телемарафону було лише два. На ICTV з СТБ у сюжеті тижневика наводили аудіозапис перехоплення розмови депутата Держдуми Росії Гурульова, в якому була незапікана нецензурна лайка. І це було в денному ефірі, який можуть бачити зокрема й діти. До того ж тижневик-то мав оригінальний вихід ще в неділю, щоправда, не в ефірі марафону, тож часу, щоб запікати цей матюк для повторного показу вже в ефірі марафону було більш ніж удосталь. В ефірі «Інтера» розмову з народною депутаткою Оленою Шуляк про законопроєкт щодо можливості добровільної мобілізації засуджених «ілюстрували» відео чинних військовослужбовців, людей на лікарській комісії тощо. Частина цих людей була в кадрі крупним планом, цілком пізнаваними, а за кадром у цей момент ішлося про засуджених.

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні у квітні-червні 2024 року

Як і раніше, більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлюється, як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями (не сказали одні — сказали інші, часто незручні для влади теми таки висвітлював Перший канал Суспільного, але з 21 травня його в спільномарафоні вже не було і далі теж не буде). Поза тим усе ж деякі, на мій погляд, важливі теми у другому кварталі в проаналізованих ефірах не були озвучені. Наводжу деякі приклади цих тем (повний список є завеликим).

Перша група тем — це те, що є найголовнішим об’єктом уваги телемарафону, те, що стосується війни в усіх її вимірах і дотичних до війни тем. Не згадували в марафоні (принаймні день у день) наприклад про такі події:

Російські війська просунулися на захід від Авдіївки, — ISW (8 квітня).

До чотирьох зросла кількість поранених від російського удару по Харкову (9 квітня).

Штурмовий батальйон 67-ї бригади розформовують через звинувачення у втраті позицій у Часовому Ярі (16 квітня).

Росія ударила керованою авіабомбою по Харківщині, двоє поранених (16 квітня).

Росія атакувала супутникове мовлення України, десятки телеканалів зазнали проблем (17 квітня).

Унаслідок російського удару на Донеччині загинули троє залізничників (25 квітня).

У пункті прийому брухту на Львівщині стався вибух і загинуло двоє людей (25 квітня).

На Харківщині дрон влучив у автівку волонтерів, двоє поранених (26 квітня).

Розвідка Британії: росіяни прискорили просування біля Авдіївки (26 квітня).

ЗСУ відвели танки «Абрамс» із фронту через загрозу російських безпілотників, — АР (26 квітня).

На фронті загинула військовослужбовиця і журналістка Алла Пушкарчук (26 квітня).

Російські військові вбили на окупованій Херсонщині «голову села» і ще чотирьох людей (26 квітня).

Росіяни вдарили по Дружківці, є загиблий і поранені (4 травня).

У Росії (крім Зеленського і Павлюка, про що повідомляли на «Ми — Україна») оголосили в розшук і Порошенка (4 травня).

На Харківщині окупанти утримують цивільних у підвалі (13 травня).

Доходи Росії від нафти й газу зросли на 82% відносно минулого року (13 травня).

За даними ОВА, у Вовчанську залишилося 100 людей, яких вороги не випускають на евакуацію (21 травня).

Політв’язень Кремля Рустем Сейтмеметов переніс інфаркт через погані умови у в’язниці, — Лубінець (21 травня).

Від російських обстрілів загинув чоловік на Херсонщині (28 травня).

Окупанти скинули авіабомби на житлові будинки у Торецьку, двоє загиблих (28 травня).

Окупанти вбили мирного жителя на Чернігівщині (29 травня).

Росіяни вдарили по селу на Херсонщині під час видачі гуманітарної допомоги, 2 поранених (5 червня).

Через атаку росіян на Дніпропетровщині 6 людей поранено, з них двоє дітей (13 червня).

Росіяни обстріляли село Глушківка на Харківщині, загинула жінка (14 червня).

Спецслужби Росії вербують підлітків за гроші палити автівки ЗСУ (14 червня).

Ще понад 250 тіл захисників повернули в Україну (14 червня).

Не знайшли у марафоні місця і для деяких важливих, як на мій погляд, міжнародних тем, пов’язаних з Україною і війною, кілька прикладів:

Німеччина надала Україні менше військової допомоги, ніж заявляє німецька влада, — видання Bild (9 квітня).

Франція вирішила запросити представників Росії на ювілей висадки союзників у Нормандії (16 квітня).

Столтенберг пропонує членам НАТО надавати зброю Україні замість витрачати 2% ВВП на оборону (17 квітня).

Інститут вивчення війни оприлюднив загрозливий для НАТО сценарій поразки та повної окупації України Росією (17 квітня).

Нові системи Patriot надійдуть в Україну не раніше кінця червня, — NYT (4 травня).

У США не планують відправляти своїх військових інструкторів в Україну (20 травня).

The Economist: Зеленський звинувачує генералів у приховуванні від нього реальної інформації (21 травня).

На саміті НАТО обговорять перспективи членства України, але до запрошення не дійде, — посолка США в НАТО (29 травня).

WSJ: Росіяни випереджають графік виробництва «шахедів» (28 травня).

Швейцарія і країни Глобального Півдня протискають невигідне Україні рішення Саміту миру (5 червня).

Пісторіус: Німеччина не відправлятиме своїх військових до України (5 червня).

ISW: Невизначеність США щодо ударів по території Росії сприяє обстрілу українських міст російськими літаками (6 червня).

Пентагон продовжив угоду з компанією Маска для використання «старлінків» в Україні (13 червня).

Аргентина стала членом групи «Рамштайн» (13 червня).

Посольство США в Україні заперечило причетність Держдепу до публікації Texty.org.ua (14 червня).

На Саміт миру в Швейцарії організатори допустили російських пропагандистів, зокрема «РИА Новости», «ТАСС», і «опозиційні» російські медіа (15 червня).

Часом марафонці «не помічали» важливих тем і подій, які напряму стосувалися життя великих груп людей, наприклад:

За кордоном повістки вручати не будуть, — речник Міноборони (25 квітня).

ТЦК працюють цілодобово, — Сухопутні війська (25 квітня).

Міноборони запустило онлайн-калькулятор виплат військовим (4 травня).

МОН: У мережі поширюють брехливий лист про збір даних школярів для реєстру призовників (20 травня).

На порталі «Дія» тепер можна подати заяву про пошкоджене агресією Росії майно (21 травня).

Кабмін затвердив додаткові відпустки для військових за знищену техніку ворога (21 травня).

Медикині та фармацевтки мають стати на облік у ТЦК, без чого їх не братимуть на роботу (21 травня).

АЗС зменшили ціни на автогаз (21 травня).

Повістки надсилатимуть 17-річним юнакам, які не стали на військовий облік (28 травня).

Уряд планує підвищити тариф на електроенергію для населення майже вдвічі (29 травня).

У телемарафоні не повідомляли про деякі важливі теми внутрішньої політики та події, зокрема серйозно конфліктні або ж щонайменше дискусійні, приклади:

Комітет ВР схвалив нову редакцію законопроєкту про реформу БЕБ без зауважень від бізнесу (8 квітня).

Мінкульт підтвердив каналам телемарафону статус критично важливих, чиї співробітники підлягають бронюванню (зрештою про це повідомив Перший канал Суспільного, але лише надвечір наступної доби) (8 квітня).

Журналісти й громадські організації вимагають замінити речницю Гуменюк за необґрунтовані обмеження роботи медіа в зоні бойових дій (16 квітня).

Підозрюваного у розкраданні держкоштів ексчиновника Міноборони Лієва залишили без запобіжного заходу (17 квітня).

Влада хоче викинути Суспільного мовника з вечірніх ефірів телемарафону (25 квітня).

Апеляційна палата ВАКС визнала невинуватим ексголову Рахункової палати Пацкана (25 квітня).

В Офісі президента вдруге відхилили петицію про розблокування іноземної зброї для бригади «Азов» (3 травня).

Тетяна Трощинська стала лавреаткою премії імені Георгія Гонгадзе (21 травня).

Єрмак у лютому 2022 року переконав Зеленського в тому, що Росія не нападатиме на Україну, — ВВС (21 травня).

Мінкульт позбавив Арку «дружби народів» у Києві статусу пам’ятки (17 квітня).

Суспільний мовник виходить із телемарафону (21 травня).

Ексзаступнику керівника Офісу президента Андрію Смирнову обрали як запобіжний захід 10 млн грн застави (28 травня).

Головного редактора «Економічної правди» співробітники ТЦК тримали без зв’язку більш ніж добу (28 травня).

Офіс президента намагається контролювати контент інформагенції «Укрінформ», — стаття «Української правди» (29 травня).

У ТЦК на Житомирщині помер доправлений на ВЛК чоловік (5 червня).

Після звільнення під тиском медійників Гуменюк стала заступницею начальника управління комунікацій ОК «Південь» (5 червня).

Дослідження КМІС: Половина українців вважає, що Зеленський не впорався з виконанням своїх передвиборчих обіцянок (5 червня).

Видання Texty.org.ua каже про тиск і погрози після публікації дослідження про противників допомоги Україні в США (13 червня).

Об’єднання «Медіарух» засудило тиск американських посадовців на Texty.org.ua (13 червня).

Фігурант зливу з НАБУ Голик виїхав з України (13 червня).

Рух «Чесно»: в Раді більш як 70% всіх компенсацій за житло отримують депутати «Слуги народу» (13 червня).

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

Протягом квітня-червня цього року в досліджених ефірах телемарафону була така кількість порушень стандартів інформаційної журналістики, які впливали на зміст інформації та містили ризики не лише неякісного, але часто й невірного інформування глядачів і слухачів телемарафону:

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну ефірну годину по каналах виглядали так:

Найбільший «внесок» у спотворення контенту в другому кварталі року робили ICTV з СТБ (20,7% від усіх порушень в марафоні) і «Інтер» (20,1%). Найменшим традиційно був «внесок» Першого каналу Суспільного (5,8%), але з 21 травня канал полишив ефір спільномарафону. Слід звернути увагу і на те, що всі учасники марафону, крім Суспільного, роблять більше одного порушення на хвилину в середньому.

У другому кварталі поточного року загальна кількість порушень стандартів виявилася хоч і дуже великою, але відчутно меншою, ніж у двох попередніх кварталах. Загалом порушень у звітному періоді було 15402, тоді як у попередньому кварталі — 17562. Це зменшення, звісно, можна було би вважати позитивним фактом, але насправді половина каналів при цьому лише погіршили якість свого ефірного продукту: ICTV з СТБ — на 2,4 порушення на годину, «Ми — Україна» — на 2,3, «Рада» — на 2,2. Майже незмінним залишився цей показник на «Інтері». Перший канал Суспільного на 4,9 на годину зменшив кількість порушень. Але найбільший позитивний вплив на загальний показник телемарафону в другому кварталі здійснив канал «1+1», який зменшив середню кількість порушень на годину аж на 12,2.

Якщо порівнювати показники по окремих стандартах із середнім значенням по телемарафону, можна звернути увагу на те, що найбільшими порушниками стандарту відокремлення фактів від думок були ICTV з СТБ (60,5 порушення на годину в середньому або ж більш як по порушенню стандарту щохвилини) і «Інтер» (57,5). Стандарт достовірності найбільше порушували «1+1» (21,4) і «Інтер» (20,9). Стандарт точності найчастіше порушували «1+1» (9,3) і «Рада» (8,3). Стандарт повноти інформації — «Ми — Україна» (7,8) і «Рада» (7,3). Значно нижчими за тренд марафону по всіх цих порушеннях традиційно були на Першому каналі Суспільного.

Якщо порівнювати середні показники порушень окремих стандартів у телемарафоні за останні 12 місяців, то динаміка змін була ось такою (всі дані — середні кількості порушень на годину ефіру):

Як бачимо, порівняно з попереднім кварталом хай і незначно, але зменшилася кількість порушень стандартів відокремлення фактів від думок і достовірності. Кількість порушень стандарту точності змін не зазнала. Трохи збільшилася кількість порушень стандартів повноти й доступності подачі інформації. Середній же показник кількості порушень у телемарафоні повернувся до рівня останнього кварталу минулого року.

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

Як і раніше, на цей стандарт припадає більше половини всіх порушень у телемарафоні — у середньому 43,4 порушення на годину ефіру з 73,2. Ось у які способи журналісти різних каналів і медіагруп порушували цей стандарт у другому кварталі цього року:

У середньому на годину ефіру це виглядало ось так:

Загальне зменшення кількості порушень стандарту — безумовний результат дуже значного (на 10,7 порушення на годину) зменшення їх кількості на каналі «1+1». Натомість канал «Ми — Україна» відчутно збільшив кількість порушень (на 5,2). На інших каналах зміни були незначними. Попри те, що канали ICTV з СТБ порушували стандарт у звітному кварталі трохи менше (на 1,4 порушення на годину), вони все одно вже четвертий квартал поспіль продовжують залишатися найбільшим порушником саме цього стандарту.

Динаміка змін середньої кількості порушень стандарту відокремлення фактів від думок протягом останніх 12 місяців загалом по телемарафону виглядала так:

У другому кварталі поточного року трохи зменшилася кількість суб’єктивних думок журналістів у новинах, натомість трохи зросла кількість неавторизованих думок в авторських матеріалах і гостьових студіях. Інші різновиди порушень стандарту істотних змін не зазнали.

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Такого різновиду порушень стандарту відокремлення фактів від думок традиційно в телемарафоні найбільше — в другому кварталі саме вони становили понад 93% усіх порушень цього стандарту. Порівняно з попереднім кварталом середня їхня кількість на годину в квітні-червні трохи зменшилася: було 42,1 порушення на годину, стало 40,5. Але, зрозуміло, що це все одно надзвичайно багато. По каналах найбільше покращили свої показники на каналі «1+1» (стало менше таких порушень аж на 10 на годину ефіру в середньому) і в ефірах ICTV з СТБ (на 4,4). Натомість відчутно збільшилася кількість таких порушень на каналі «Ми — Україна» (на 4,8 порушення на годину). Загалом же в другому кварталі цього року найбільше подібних порушень було в ефірах «Інтера» (56 на годину в середньому) і ICTV з СТБ (54,7). Найменше таких було в ефірах Першого каналу Суспільного (10,2 порушення на годину).

Майже 90% з усіх суб’єктивних думок журналістів, що звучали в новинах і новинних елементах гостьових студій (це у підводках до сюжетів і в БЗ), становили оцінки.

Журналісти продовжували активно використовувати суто емоційну лексику, що в змістовному сенсі не додає новинам нічого, натомість може спотворювати фактичну основу. Левова частка цих емооцінок давно вже перетворилася в телемарафоні на штампи. Як і раніше, напрямки й точки фронту були як не «гарячими/найгарячішими», так «найспекотнішими», а ще було «пекло» на різних напрямках. Коли йдеться про бої, то вони часто можуть бути «запеклими», «найзапеклішими», а ще бувають «кровопролитними» або «страшними». Ворог зрідка стріляє, а зазвичай в телемарафоні «гатить». До цього часом додають і інших епітетів «нещадно», «рясно» тощо. Про наслідки обстрілів і бомбардувань журналісти розповідають за допомогою таких слів як «понівечено», «вщент знищено», «суцільне згарище», «суцільна руїна», «суцільне місиво з бетону і заліза», «дісталося добряче», «пошматовано», «розтрощено», «понівечено» тощо.

Дуже багато емоційних визначень журналістів є похідними від слів «пекло», «страх», «жах», «смерть», «кривавий», «шок» тощо: «про те пекло жінка досі воліє не говорити», «воює за них у самому пеклі», «пережили пекло Маріуполя», «попри ось це пекло», «репортаж із фронтового пекла», «того страшного понеділка», «страшний удар», «такі страшні наслідки», «за день до цих страшних подій», «це страшно навіть уявити», «це виглядає жахливо», «такі жахливі події», «це жахливі кадри», «сповнена болю та жаху», «всипану смертоносними мінами», «від смертоносних дронів», «нагадує смертельну лотерею», «від смертоносного залізяччя», «минуле чоловіка має криваві сторінки», «ця війна стала найкривавішою», «шокували глядачів» тощо.

Дуже часто суть події підміняють просто емоційним визначенням «трагедія»: «у день трагедії», «трагедія зруйнованого будинку», «приховати трагедію не вдається», «стала подвійною трагедією», «ще одна страшна трагедія». Обов’язково журналісти на все мають стереотипні оцінки, що сталося «на жаль», а що «на щастя». Діапазон приводів для цих визначень дуже великий, від «на жаль, є і загиблі» до «на жаль, пес Коржик злякався і втік», від «ран, на щастя, не смертельних» до «на щастя, вимкнення зараз недовготривалі». Дуже поширеним визначенням є «на диво»: «жінка дивом вціліла», «дивом відбувся лише переляком», «просто диво, що не було дітей».

Найбільше суто емоційної лексики у другому кварталі було в ефірах «Інтера», «1+1» і ICTV з СТБ, майже не було її хіба в ефірі Першого каналу Суспільного.

Набагато більше в ефірах неемоційних або ж мінімально емоційних оцінок, але вже з будь-яких приводів: «важкі бої», «масштабну пожежу», «значні руйнування», «небезпечні знахідки», «вправно знищувати», «активно відбудовують», «один із найпопулярніших курсів», «такий незвичний вирок», «знакове місце», «здивував усіх фантастичними кадрами», «популярного сервісу», «надважливі президентські вибори», «чималі проблеми», «назбиралося чимало проблем», «потужна злива», «несподіване припущення», «стримано похвалили», «серйозну перешкоду», «величезна заслуга», «резонансне ДТП», «ситуація складна», «гучних справ», «пильно стежать», «величезна дитяча зона», «символ пам’яті», «дедалі частіше говорять», «наробила галасу», «неймовірний порятунок», «історію медичного дива», «виявили невипадково», «складної реабілітації» тощо і тощо. Їх настільки багато, що якійсь систематизації вони не піддаються, бо ж про все на світі. Найбільше таких оцінок було в другому кварталі в ефірах тих же трьох каналів, найменше так само в ефірах Першого каналу Суспільного. Крім усього іншого часом ці оцінки підміняють собою факти («великі втрати ворога», «численні операції», «дороговартісна естакада», «тривала реабілітація», «дороге лікування», «маленька квартира», «юна дослідниця», «останнім часом», «почастішали напади», «неподалік від міста» тощо).

Як і завжди, за традицією, надзвичайно багато було дієслів урочистого стилю («наголосив», «закликала» та подібних, одних тільки «зазначив» було в проаналізованих ефірах 176) і слів з оцінкою дії («зізнався», «упевнена» тощо) на позначення простої дії «сказав/сказала». Найбільше цього було в ефірах «Інтера» і «Ради», найменше — в ефірі Першого каналу Суспільного.

Поступово у телемарафоні меншає пафосної лексики, але все ж вона трапляється: «героїчна оборона», «дають гідну відсіч», «нескорене місто», «справді надзвичайні у нас люди», «сталеві люди», «легендарна бригада», «легендарна стела», «легендарний авіапрорив», «бізнес незламних», «став справжнім символом незламності українців», «українська незламність, що вражає світ», «у країні, яка протистоїть темряві, у країні, яка визначає завтрашній день Європи» і подібна. Поменшало і суто пропагандистської лексики, але і вона часом звучить: «пропагандистський вінегрет», «скаженого північного сусіда», «щоб вибити звідти ординців», «загальний портрет цього орка», «кремлівські посіпаки», «російські варвари», «поливає варварським вогнем», «росіяни панічно чекають наших ударів “атакамсами”», «найвищий градус істерики», «за російською істерією», «урочисте побєдобєсіє», «москалеві збрехати — це як водички у спеку попити» тощо.

Траплялася сумнівна і заштампована образність і сумнівні жарти. Зокрема, всі ці «пташки» (дрони), «концерт Кобзона» (смерть), «бавовна» (вибухи), «втомився» (наприклад, про Керченський міст) тощо. З найцікавішого, як на мене: «хату розбрату», «арка розбрату», «солідарність розбрату», «5,5 кілограмів щастя», «китайський план тримається одразу на двох стільцях», «о спорт — ти мир, але це неточно», «чому Сі грає з вогнем», «про світле свято у тіні війни», «але радіація не слухала пропаганду», «роздвоєння особистості по-путінськи виглядає приблизно так», «отримати святкових “атакамсів”», «Байден і Трамп як кішка з мишкою».

Крім оцінок, на більшості каналів у другому кварталі було також і чимало різноманітних міркувань журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Найбільше їх було в ефірах каналів «Рада» і «Ми — Україна», дуже мало траплялося в ефірах Першого каналу Суспільного.

Традиційно багато було псевдоекспертних міркувань журналістів у будь-яких темах — від міжнародної політики до мистецтва. Це замість того, щоб давати слово справжнім експертам. А не виключено, що часто журналісти подають як власну думку те, чого від експертів наслухалися. Лише по кілька прикладів із різних каналів:

«Втрата Богданівки, що розташована на північний схід від Бахмута, — один із прямих наслідків зволікання партнерів із наданням Україні необхідної для захисту зброї». «Але замість підтримувати у задовільному стані інфраструктуру, столичні чиновники обирають капітальні проєкти, які, як показує практика, також не доводять до завершення». «Заняття з логопедом повинні бути системними» («1+1»).

«І тільки додаткові установки ППО і достатня кількість ракет до них не дадуть сценарію блекаутів повторитися». «Важливим етапом земельної реформи стало впровадження онлайн-аукціонів на землю у держсистемі “Прозорро.Продажі”, вони роблять ринок прозорим, конкурентним і якраз спонукають до визначення ринкової ціни на гектари». «“Євробачення” з року в рік — не лише музичний конкурс, а й майданчик високої культурної дипломатії, трибуна протестів і політичних маніфестів» (ICTV з СТБ).

«КАБи зроблені з високоміцної сталі, а тому їх складно протаранити». «Сучасні технології, дрони та роботи — ось що нам потрібно зараз, щоб мати перевагу над ворогом». «Промова у Дрездені була по суті зверненням до Європи». «І чим знову просити у європейських та американських донорів гроші, простіше використати російські кошти». «У країні, що воює, питання незаконної зброї слід вирішувати кардинально» («Інтер»).

«Прийняття позитивного рішення у двопалатному Конгресі допомогло б посилити обороноздатність України, зокрема в постачанні боєприпасів та отриманні нових сучасних систем ППО». «Тобто в групі ризику кожен із нас з вами, але лише у 20 відсотків ПТСР стане реальною страшною хворобою». «Тому підвищення тарифів на електроенергію для населення до 4 гривень 64 копійок — це вимушений крок, уникнути якого було би просто неможливо» («Рада»).

«Такі установки були б дуже помічними у містах, де ситуація найбільш критична, зокрема у Харкові та Одесі». «Використовувати біогаз для мініелектростанцій може бути економічно невигідно» (Перший канал Суспільного).

«Куди впаде ФАБ, спрогнозувати важко, але для росіян, які роблять ставку на кількість, а не на якість, це не критично». «Тож майбутній саміт обіцяє бути не тільки символічним, а й практичним». «Утім, ситуація може вийти з-під контролю Кремля, бо на тлі атаки Ізраїлю Конгрес США планує швидше ухвалити військову допомогу, зокрема й Україні». «Екстремальна спека може призвести до сонячного або теплового удару, в зоні ризику в першу чергу — літні люди, діти, а також сердечники й діабетики» («Ми — Україна»).

Як і раніше, в ефірі марафону звучало чимало журналістських припущень, найбільше їх було в ефірах каналів «Ми — Україна», «Рада» й «Інтер» майже не було на Першому каналі Суспільного. Ось по кілька прикладів:

«Кремль вочевидь укотре намагатиметься синхронізувати сакрально-календарне з оперативною дійсністю». «Не виключено, що нам не все розповіли» («1+1»).

«Імовірно, рятувальники також опинилися під руїнами». «Вочевидь це найманці з африканських країн». «Імовірно, окупанти бісяться через втрати на фронті». «Завдяки збільшенню виробництва у Сполучених Штатах імовірно згодом ми теж зможемо отримати більше цих ракетних систем». «Ймовірно, це була керована кількасоткілограмова авіабомба» (ICTV з СТБ).

«Можливо, якісь конкретні рішення озвучать вже завтра, після засідання контактної групи у форматі “Рамштайн”». «Та схоже, що обидва у браконьєрському бізнесі давно». «Ймовірно, консерватори втратять уряд». «Серед них імовірно і ті самі доповіді американської розвідки, які Вашингтон вирішив розсекретити». «Найбільш імовірно претендентка на сьогодні — це все ж Урсула фон дер Ляєн» («Інтер»).

«Утім ухвалення нової редакції законопроєкту може виявитись проблематичним. Демократи можуть не дати за нього достатньо голосів, а трампістське крило в Республіканській партії взагалі виступає проти допомоги Україні». «Ймовірно це були три ракети “Іскандер”». «І швидше за все таку обіцянку про такий намір Емануель Макрон скаже у п’ятницю» («Рада»).

«З великою долею вірогідності атакуватимуть і у Великдень». «День також імовірно обрали невипадково». «Та не виключено, що справжня причина — несправність авіасудна». «Судячи з кадрів, вогонь охопив велику територію підприємства». «Проговорився про втрати й сам Путін, імовірно їх применшивши» («Ми — Україна»).

А ще в ефірах усіх каналів, крім Першого каналу Суспільного, звучали різноманітні поради й навіть якісь настанови. Найбільше їх було в ефірах «Ми — Україна». Приклади:

«Лікування алергії може затягнутися на кілька років. Але робити це потрібно виключно під наглядом фахівців. Призначати препарати самостійно або взагалі ігнорувати симптоми точно не варто, бо наслідки можуть бути плачевними» («1+1»).

«Приблизно стільки ж може перебувати в “тіні”, тому Україні варто брати приклад з європейських країн і США». «Очевидно, що взагалі заборонити азартні ігри неможливо у будь-якій демократичній країні, але держава має подбати про захист своїх громадян» (ICTV та СТБ).

«Тож тим, хто ще не встиг насолодитися рожевими пейзажами, варто поквапитися». «Важливо пам’ятати про це, коли електрики немає годинами» («Інтер»).

«Тож пильнувати стрічку соцмереж і скаржитися на кожне подібне відео — радше наша з вами відповідальність». «Ідете святити паску — перевірте, чи є поруч укриття». «Це зовсім нескладно — просто економити електроенергію в пікові години, поки енергетики героїчно тримають тил» («Ми — Україна»).

У другому кварталі журналісти всіх редакцій без винятку доволі часто вживали маркери штучного посилення уваги. Найпопулярнішими формами були «до речі», «до слова», «ба більше», «варто зауважити», «слід зазначити», «що цікаво», «важливо», «і це важлива деталь» тощо. Ще більше було маркерів авторизації, в новинах узагалі недоречних: «я думаю», «як на мене», «зазначу», «як я вже сказала», «спершу скажу», «додам», «хочу наголосити», «хочу сказати», «хочу зазначити», «також хотілося б розповісти» тощо. Найбільше маркерів обох видів було на каналах «Інтер» і «Рада», найменше — на Першому каналі Суспільного.

Не авторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Середня кількість подібного виду порушень стандарту відокремлення фактів від думок у другому кварталі цього року відчутно зросла: у першому було по 1,9 такого порушення на годину, стало 2,4. У другому кварталі канали ICTV та СТБ значно наростили кількість подібних порушень — на 3,2 в середньому на годину і з показником у 5,2 стали найбільшими порушниками за цим різновидом. Другим був канал «Рада» — 4,2 таких порушення на годину в середньому. На інших каналах подібних порушень було на порядок менше, а найменше таких порушень робили журналісти Першого каналу Суспільного — лише 0,1 порушення на годину в середньому.

Надзвичайно велика кількість подібних порушень на каналах ICTV та СТБ була в тижневику «Факти тижня», який виходить в ефір по неділях двічі на місяць і фрагменти якого повторюють в слотах медіагрупи в буденні дні. У тижневику ведучі й автори сюжетів постійно виступають в якості надзвичайних «експертів» у різних темах, але при цьому всі свої «експертні» думки майже ніколи не авторизують, вони звучать як якась істина в останній інстанції. Наведу лише кілька прикладів: «Тобто Китай і Бразилія цією декларацією просто підіграли Кремлю, який зі шкіри пнеться, намагаючись применшити значення Саміту миру». «Дипломатія — це ж мистецтво знаків, і Блінкен прагнув показати, що Україна стала безпечнішою, хоча не всі оцінили бринькання на гітарі на тлі Вовчанська» (ведучий Сергій Кудімов). «Це трохи підсолодило закон про мобілізацію, з якого повністю вилучили пункт про демобілізацію… Того самого багатостраждального закону про мобілізацію, який депутати мурижили кілька місяців» (ведуча Оксана Соколова). «Таким чином ми довели, що російську ППО можна обходити, і за наявності дозволу вражати цілі на території Росії західною зброєю війна може закінчитися ще цього року» (сюжет Валерії Черненко). «Так чи інакше, але замах на Фіцо Росія може використати як аргумент для інших проросійських політиків, мовляв, дивіться, що може статися, якщо відійдете від кремлівського курсу» (сюжет Артема Кулі). «Відтак тепер “вісь зла” може добряче похитнутися, якщо головна суперниця Ірану Саудівська Аравія утримає протекторат і низку преференцій від Сполучених Штатів, позиції Ірану дуже ослабляться» (сюжет Алли Чиж). «Крім того, максимальне скорочення кількості установок ППО дозволить майже безперешкодно діяти “атакамсам”, далекобійним дронам і, коли прийде час, літакам F-16. І ще не факт, що операція зі звільнення Криму розпочнеться з Херсонщини та взагалі по землі» (сюжет Костянтина Павлова).

В ефірах каналу «Рада» експертами з різних питань вважають себе ведучі гостьових студій, які теж рідко коли авторизують власні міркування. Теж кілька прикладів далекосяжних «експертиз»: «Тут важливо ще збивати не самі повітряні цілі вже на території України, а збивати все ж таки носії, краще там установки, ті ж самі літаки, звідки запускаються ракети або скидаються ці крилаті авіабомби. І в цьому контексті знову постає питання щодо посилення нашого парку авіації, зокрема і питання F-16, таке вже болюче ще від літа минулого року» (Назар Довгий). «Очевидно, що Чорнобильська трагедія, яку ми сьогодні згадуємо, вплинула і на демографію, ще один виклик» (Вадим Колодійчук). «Водночас це видається відволіканням наших військ зокрема з інших критичних ділянок фронту, для того, щоб ми не могли зрозуміти, звідки все ж таки вони будуть сунути». «Така дивна якась лінійка, ланцюжок смертей або ж нападів, замахів на життя проросійських політиків можна спостерігати, але давайте без конспірології» (Максим Зборовський). «Якщо говорити стратегічно, то на Харківському напрямку ворог напевно збирався організувати собі плацдарм у Липцях, Вовчанську, захопивши ці населені пункти, щоби звідти бити по Харкову, звідти сунути туди своїми сухопутними військами. Не вийшло натепер це зробити йому» (Ольга Нємцева).

Безпідставні узагальнення

Уже четвертий квартал поспіль середня кількість подібних порушень стандарту продовжує зменшуватися, хай і не набагато: було 0,5 узагальнення на годину, стало 0,4. У другому кварталі відчутно (на 0,6 на годину) зменшилася кількість таких порушень в ефірах каналу «1+1», на решті каналів зміни були незначними. Найбільше безпідставних узагальнень у другому кварталі робили журналісти «Інтера» — 0,8 на годину, найменше таких порушень було в ефірах Першого каналу Суспільного — 0,1 на годину.

Загалом же в ефірі марафону найчастіше (31 раз) журналісти робили узагальнення на різноманітні локальні групи людей, наприклад: «тепер усе село взялося її читати», «фраза з промови, що закарбувалася багатьом», «глядачі — в захваті», «стовп диму бачило все місто», «курс базової підготовки військовослужбовця, він лякає багатьох цивільних чоловіків», «місцеві жителі вже звикли до рожевої краси», «не сидять склавши руки і місцеві жителі», «харків’яни вирішили не піддаватися на залякування ворога», «для жителів півдня України це новинка», «люди дуже чекали утеплення будинку», «але залякати одеситів ворог не зможе», «львів’яни починають більш-менш звикати до відключень світла», «на захист миру в Мирному стали всі односельці» тощо. Найбільше таких було в ефірах каналів «Рада» (11) і «Інтер» (9), взагалі не було на Першому каналі Суспільного.

У 24 випадках журналісти узагальнювали на всю Україну чи то на всіх українців: «цих мешканців історичної реконструкції “Оствиця” добре знають не лише у Рівному, а й у всіх куточках України», «за великої біди українці шикуються в черги до пунктів здачі крові», «ми всі розуміємо, що альтернативи мобілізації немає», «хоча українці платити більше морально готові», «новина приголомшила українців за кордоном», «українці звикли готуватися до найгіршого», «українці такі загартовані, їх уже не залякаєш», «на кого розрахована ця дезінформація, адже українці їй, зрозуміло, не вірять», «про це мріють тисячі українців», «те, що українці все ж таки намагаються, опираючись на заклики енергетиків, заощаджувати якось, це зрозуміло, всі ми це робимо», «українці обирають вторинне житло», «уся країна згуртувалась, аби врятувати жителів Херсонщини», «кадри, на яких жінка йде зруйнованим Антонівським мостом, облетіли всю країну» тощо. Такого рівня узагальнень найчастіше в другому кварталі досягали на каналах «Інтер» (8 разів) і «Ми — Україна» (6), найменше таких було в ефірах Першого каналу Суспільного (1 раз).

18 разів узагальнення журналістів виходили за межі країни: «Сергій Плохій, до якого дослухаютьсся в усьому світі», «американці поставилися з великим ентузіазмом», «Україну як одну з претенденток на перемогу називали чи не всі єврофани», «чи не весь світ побачив, як через російські бомбардування маленькі українці народжуються у підвалі», «про це всі зараз в Америці говорять», «іранці не стримують радості», «світова спільнота засудила удар Ізраїлю по табору біженців у Рафаху», «взагалі “атакамси” змусили панікувати не тільки російських солдат на території України, але й російське “насєлєніє” по всій Росії», «весь світ вкотре побачив українське серце» тощо. Не було ось таких «глобальних» узагальнень в ефірах Першого каналу Суспільного і «Ради», на інших каналах їх було приблизно порівну.

Ще в 10 випадках журналісти марафону узагальнювали на різні професійні групи: «всі, хто зараз воює у Вовчанську, розуміють, що розпочався новий етап війни», «цього дня солдати дуже чекали», «вони всі як один кажуть: військо — це для них соціалізація», «українські депутати в шоку й категорично проти» (от прямо всі депутати!), «видавці радіють новим локаціям», «історики одностайно визнають» тощо. Найбільше таких порушень було на «Інтері» (4), не було в ефірах Першого каналу Суспільного і «Ради».

Нечіткість меж цитування

Загалом кількість подібних порушень стандарту продовжує залишатися незначною (0,1 порушення на годину ефіру в середньому). Як і раніше, найчастіше вони траплялися в ефірах ICTV та СТБ (загалом було 5 таких порушень), взагалі не було таких порушень в ефірах «Інтера».

Порушення стандарту достовірності

Загальна картина в другому кварталі 2024 року за різновидами порушень цього стандарту була такою (дані по Першому каналу Суспільного, як і скрізь, лише до 20 травня):

У середньому порушень на годину ефіру:

У другому кварталі порівняно з першим середня кількість порушень стандарту незначно зменшилася — було 18,2 порушення на годину ефіру, стало 17,6. Зменшилася середня кількість порушень одразу на чотирьох каналах. Найбільш відчутним був прогрес на каналах «Ми — Україна» (на 2,6 порушення на годину), «Рада» (на 2,5) і Першому каналі Суспільного (на 2,1), незначно зменшили кількість порушень стандарту і на «1+1» (на 0,9). Відчутно більше стало порушень цього стандарту в ефірах ICTV та СТБ (на 3,6), на «Інтері» їхня кількість зросла, але дуже неістотно.

Динаміка змін середньої кількості порушень стандарту протягом останніх 12 місяців загалом по телемарафону виглядала так:

Як бачимо, основу позитивної динаміки у звітному кварталі становило зменшення кількості подачі фактів без будь-яких посилань на джерела інформації (на 0,5 порушення на годину), менше стало й абстрактних псевдопосилань (на 0,3). Кількість інших різновидів порушень змінилася неістотно.

Узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів

Середня кількість порушень цього виду в другому кварталі зросла, але неістотно (з 6 до 6,1 порушення на годину ефіру). Втім, саме він продовжує утримувати перше місце в списку з великим відривом від інших різновидів порушень.

По каналах тут сталися такі зміни: канал «Ми — Україна» зменшив кількість цих порушень на 1 на годину. Перший канал Суспільного зменшив на 0,4. Інші чотири учасники марафону навпаки наростили кількість таких порушень. Найвідчутніше це було на ICTV з СТБ (на 0,9 порушення на годину) й на «Інтері» (на 0,6). Загалом же найбільше таких порушень у другому кварталі було на каналах «Ми — Україна» (7,4 на годину), «Рада» (7,3) й «Інтер» (7,1). Як і завжди, найменше такого виду порушень було на Першому каналі Суспільного (лише по 2,8 на годину ефіру в середньому).

Понад 80% від усіх цих порушень у телемарафоні становили неперсоналізовані псевдопосилання на різноманітні організації, структури й установи. «Повідомляють у Генштабі», «кажуть у Міністерстві охорони здоров’я», «заявляє Держприкордонслужба», «повідомили в Сумській ОВА», «підтвердили в Запорізькій ОВА», «у НАБУ зазначили», «в уряді Німеччини підтвердили», «Білий Дім повідомляє» тощо і тощо. Як і раніше я впевнений, що у більшості випадків за подібними псевдо насправді приховані телеграм-канали чи сторінки в соцмережах, просто з усіх учасників телемарафону про це заведено говорити лише на Першому каналі Суспільного. Тож на інших каналах за «посиланнями» «кажуть в Херсонській ОВА» цілком собі може бути телеграм-канал цієї адміністрації, а за «зазначають у фракції “Слуга народу”» — фейсбук-сторінка когось зі «слуг»-депутатів. Але в усіх подібних випадках, зрозуміло, редакції не зв’язувалися з конкретними людьми у названих у «посиланнях» структурах, бо ж тоді логічним було би цих людей у посиланнях згадувати. Загалом же в другому кварталі на організації, структури й установи найбільше полюбляли узагальнено «посилатися» на каналах «Рада» (було 230 таких «посилань»), «Ми — Україна» (215) і «Інтер» (197). Утім, як і в попередньому кварталі. Найменше їх було на Першому каналі Суспільного (46), проте це не показово, оскільки канал працював у марафоні трохи більш як півтора місяця.

Друге місце, хоч і з величезним відставанням від псевдопосилань на структури, займали «посилання» на різноманітних невизначених «фахівців»: «наші військові кажуть», «повідомили бійці», «сапери кажуть», «нардепи заявили», «за словами дипломатів», «енергетики обіцяють», «розповіли медики», «за даними слідства», «за повідомленням виробників», «посадовці не відкидають», «кажуть фахівці», «запевняють синоптики» тощо. Найбільше подібних псевдо було в ефірах каналів «1+1» (27) і «Ми — Україна» (21).

Ще канали часом «посилаються» на невідомих, неназваних своїх колег по цеху. Значна частина цих псевдо є геть невизначеними, наприклад: «як пишуть ЗМІ», «закордонні медіа писали», «за словами деяких видань», «одне з мережевих видань написало», «днями журналісти розповіли», «у пресі фігурує цифра» тощо. Або в кращому разі коло видань трохи «звужується»: «повідомляли французькі ЗМІ», «низка американських ЗМІ напередодні вже писала», «з даних, які курсують в чеських засобах масової інформації» тощо. Мені видається дуже простою логіка: якщо вже редакція щось вичитала в якомусь конкретному виданні, то навіть з міркувань простої порядності на це видання обов’язково треба посилатися, а не узагальнювати це на всі на світі медіа. Бували ще «двоярусні» псевдопосилання, як-от на «Інтері» «як повідомила низка вітчизняних ЗМІ з посиланням на джерела в українській розвідці», на ICTV з СТБ «пишуть мас-медіа з посиланням на Єлисейський палац» або ж на каналі «Ми — Україна» «ЗМІ повідомляють з посиланням на свої джерела в СБУ». В такого штибу «посиланнях», по-перше, приховано анонімні джерела якихось конкретних редакцій у певних офіційних структурах, а по-друге — приховано навіть самі ці редакції, які своєю чергою приховали свої джерела. Найбільше в другому кварталі було псевдопосилань на невизначені медіа на «Інтері» (17), а не було взагалі на Першому каналі Суспільного.

Доволі часто (42 рази) в марафоні узагальнено «посилалися» на ворожі структури, організації та медіа на кшталт: «Міноборони Росії відзвітувало», «Слідчий комітет РФ повідомляє», «оприлюднюють в російських ЗМІ», «пишуть місцеві пропагандистські ресурси», «влада Омська стверджує», «окупаційна влада Донецької і Луганської областей заявила» тощо. Тут крім класичної розмитості слід також враховувати, що будь-які ворожі установи та медіа є за визначенням брехливими, тож будь-яка фактична інформація від них може бути абсолютним фейком. Ну і доволі багато було ще більш розмитих «посилань» на геть уже невизначених росіян: «із російського Бєлгорода повідомляють, «місцеві кажуть», «за даними російських джерел», «окупанти заявляють», «місцеві вже скиглять» і навіть «оприлюднює тамтешнє “насєлєніє”» (останні два «шедевра» — з ефіру каналу «Ми — Україна»). З позитивного, в попередньому кварталі псевдопосилань на ворожі джерела було значно більше (100). Найбільше подібних псевдо у звітному кварталі було в ефірах ICTV з СТБ (15), «Ми — Україна» (11) і «Інтер» (10).

Ще переважно в ефірах «1+1» і ICTV з СТБ були геть розмиті узагальнені псевдопосилання: «очевидці кажуть», «місцеві чули», «у місті вже підрахували» (невідомо хто) тощо. Окремо хочу сказати про «посилання» такого виду: «за даними наших джерел у спецслужбах» або «підтвердили наші джерела в правоохоронних органах». Якщо вже є реальні джерела, що діляться з редакціями фактами на умовах анонімності, то слід хоча би конкретизувати, про яку саме структуру йдеться. І обов’язково пояснювати глядачам, чому редакція не називає джерело конкретно. Бо в такому вигляді є великий сумнів щодо справжньої наявності такого джерела. Цілком можливо, що журналісти його вигадали, а ще більш імовірно, що просто вичитали щось у якомусь анонімному телеграм-каналі.

У другому кварталі було відчутно менше всіх оцих «геополітичних» псевдопосилань (25 проти 40 у першому кварталі): «в Альянсі наголошували», «Об’єднане Королівство говорило», «у Брюсселі вважають», «Прага закликає», «Пекін повторив і нагадав» тощо. Як і раніше, найбільше полюбляють таке на телеканалах «Ми — Україна» й «Інтер».

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Кількість таких порушень стандарту достовірності у другому кварталі дуже незначно зросла (з 3,7 до 3,8 порушення на годину ефіру в середньому). Значно збільшили кількість таких порушень на каналах ICTV з СТБ (на 1,7 порушення на годину в середньому) і на «Раді» (на 1,5). На інших каналах зміни були незначними. У другому кварталі найбільше подібних порушень було в ефірах ICTV з СТБ і «Інтера» (і там, і там — по 5,6 на годину). Найменшою була середня кількість таких порушень в ефірах Першого каналу Суспільного (одне порушення на годину).

На відміну від узагальнених псевдопосилань на джерела фактів тут домінували узагальнені псевдопосилання на різного штибу неназваних «фахівців» у різних царинах: «кажуть військові», «зізнаються танкісти», «розвідники твердять», «кажуть відверто і поранені, і новобранці», «медики радять», «прокурори пояснюють», «підприємці з прифронтових регіонів кажуть», «епідеміологи прогнозують», «фахівці з безпеки та представники прикордонної служби визнають», «багато депутатів наголошували», «волонтери обіцяють», «за словами американських чиновників», «німецькі економісти рекомендують», «історики певні», «мистецтвознавці наполягатимуть», «наголошують комунальники» тощо і тощо. Мало не повний перелік усіх професій, загалом за квартал 419 таких псевдопосилань. Найбільше таких було в ефірах каналів ICTV з СТБ (106), «Інтер» (100) і «1+1» (90), найменше — на Першому каналі Суспільного (16) і в ефірах «Ми — Україна» (34).

Другими за вживаністю були узагальнені псевдо на невідомо кого в різноманітних структурах, організаціях та установах. Таких було 141, що менше, ніж було в попередньому кварталі. Найбільше їх було в ефірах знову-таки ICTV з СТБ (46) і «Інтера» (43), найменше подібних псевдо було на Першому каналі Суспільного (2) і на «Раді» (10).

Впевнену третю позицію посідали традиційні міфологічні «експерти-аналітики» і ще «оглядачі» — таких «посилань» було в другому кварталі 107. Як і завжди в подібних псевдо ці неназвані «експерти-аналітики» то просто щось там «кажуть» чи «вважають», то «визнають» чи «зізнаються», а то «наголошують» чи «застерігають». Часом «одностайність» експертів вражає: «всі енергоексперти сходяться в одному» — от просто всі енергоексперти на світі, стверджував «1+1». А ще більш кучеряво «посилалися» на «Інтері»: «купа експертів і близькі до тих, хто приймає рішення, твердять», «деякі експерти, навіть народні депутати почали лякати». Найбільшим представництво невідомих «експертів-аналітиків» було на «Інтері» (28 подібних псевдопосилань), «1+1» (27) і на ICTV з СТБ (26). Лише одне подібне «посилання» було в ефірі Першого каналу Суспільного, і лише 2 — на «Раді».

102 рази журналісти в телемарафоні «посилалися» на узагальнену думку невизначеного кола людей: «в Одесі говорять», «кажуть у Мирному», «гуляйпільці зізнаються», «кажуть в Антонівській громаді», «місцеві нарікають», «кажуть селяни», «пікетувальники сподіваються», «активісти кажуть», «чоловіки скаржаться», «хлопці запевняють» і аж до того, що «українці кажуть». Майже третина таких псевдопосилань була в ефірах каналу «Рада» (28), найменше (5) було на Першому каналі Суспільного.

Крім того, було 27 «геополітичних» псевдо: «Київ закликав», «у Вашингтоні переконані», «в Європі теж озвучують», «багато країн закликали», «в Альянсі наполягають» тощо. Найбільше таких було на «Інтері» (8), взагалі не було на Першому каналі Суспільного.

Траплялися й псевдопосилання на якісь думки невідомо кого у ворожій Росії: «у Кремлі назвали», «в Самарській області кажуть», «так звані російські військові блогери визнають», «росіяни твердять», «як стверджує ворог» і подібні.

Найекзотичнішим, як на мене, було ось таке псевдо на ICTV з СТБ: «і військові, і експерти, і законотворці також наголошують». Оце вже «широким мазком» узагальнили! І там же був дуже наочний приклад того, чому ніколи не можна узагальнювати суб’єктивні думки. 26 квітня в одному з сюжетів було псевдо з думкою: «адвокати кажуть, попри обурення чоловіків, Україна не порушує міжнародних законів» і «на підтвердження» навели синхрон адвокатки. При цьому напередодні в ефірі телемарафону інша адвокатка казала повністю протилежне.

Інформація з телеграм-каналів і соцмереж без перевірки

Середня кількість використання картинки й інформації з телеграм-каналів і соцмереж у другому кварталі була такою ж, як і в попередньому, — 3,7 порушення на годину. При цьому по деяких каналах відбулися доволі-таки відчутні зміни. Сильно зменшилася кількість подібних порушень на Першому каналі Суспільного (на 1,9 порушення на годину) і на каналі «Ми — Україна» (на 1,1). Натомість зросли ці показники у «Інтера» (на 1,6), «1+1» (на 0,7) і в ICTV з СТБ (на 0,6). У підсумку найбільшою середня кількість подібних порушень у другому кварталі була у «1+1» і Першого каналу Суспільного (по 4,5 порушення на годину) і в ICTV з СТБ (4,3). Найменше подібних порушень було на каналі «Рада» (2,2 на годину).

У звітному кварталі редакції послуговувалися такими, заявленими в «посиланнях» або ж в логотипах на картинці, платформами:

Телеграм-канали вже який квартал поспіль залишаються в телемарафоні основними за кількістю використань в якості «джерел інформації». Серйозні ризики, пов’язані з тим, що це ворожий месенджер, редакціями не враховуються. У другому кварталі цього року редакції послуговувалися телеграмом 403 рази. З високою імовірністю телеграм-каналами були й більшість невизначених платформ (309). Найбільше у звітному кварталі використовували телеграм-канали в ефірах ICTV та СТБ (100 випадків), найменше — на каналі «Рада» (31 раз). Фейсбук був понад у десять разів менш популярним за телеграм. Використання інших платформ було епізодичним.

Редакції продовжували доволі активно використовувати у якості «джерел» інформації та відео російські сторінки в телеграмі та соцмережах, причому переважно анонімних. В ефірах ICTV з СТБ таких випадків у другому кварталі було найбільше — 53, в ефірах «Ми — Україна» ворожі телеграм-канали й соцмережі використовували 32 рази, на «1+1» — 18 разів, на «Інтері» — 16. Телеканал «Рада» брав звідти інформацію чи відео 5 разів, Перший канал Суспільного — 2 рази. Тобто загалом лише у проаналізованих мною ефірах телемарафону 126 разів наводили подвійно недостовірну інформацію — взяту без перевірки з месенджера чи соцмереж, і продуковану ворогом, який цілком може поширювати відверту брехню або ж показували невідповідну заявленим обставинам картинку.

Перша двадцятка найпопулярніших у телемарафоні «джерел» з інтернету виглядала у квітні-червні ось так:

На першому місці невизначена платформа Нацполіції — це все відео чи фото з відповідним логотипом. Друге місце — сумарно за відео з телеграм-каналів різних підрозділів ЗСУ. Усе це редакції показують без додаткової верифікації хоча би в пресслужбах. Крім того, доволі часто це відео використовується некоректно, як довільна «ілюстрація» до якогось тексту за кадром (утім про це — згодом). Високе третє місце в таблиці займають невизначені та ще й неназвані платформи. Це вся купа інформації, де «посилання» виглядають ось так: «соцмережами ширяться кадри», «мережею розлетілося відео», «днями мережі облетіли фото», «місцеві пабліки пишуть», «в соцмережах повідомляють», «в інтернеті пишуть», «пишуть у мережі», «я бачив в соціальних мережах» тощо.

З визначених платформ популярними у телемарафоні є телеграм-канали Херсонської ОВА, 3-ї окремої штурмової бригади, голови Харківської ОВА Олега Синєгубова. А ще анонімні телеграм-канали «Кримський вітер», «Труха» і «Реальний Київ».

І тут же у верхній частині списку значну кількість позицій продовжують займати ворожі телеграм-канали та невизначені платформи. 26 неназваних телеграм-каналів і 23 неназваних невизначених платформ. Плюс анонімні ворожі телеграм-канали Astra, Baza і SHOT. На мою думку, всього цього ворожого непотребу тут у списку не мало би бути взагалі.

Фактична інформація без посилань на джерела

Середня кількість цього різновиду порушення стандарту у другому кварталі зменшилася, порівняно з попереднім: було 2,6 порушення на годину, стало — 2,1. Найбільше подібних порушень було на каналі «1+1» — 4,5 на годину в середньому. Найменше було на Першому каналі Суспільного — лише 0,1 (власне в спільномарафоні на каналі було лише одне подібне порушення), небагато їх було і на каналі «Рада» — 0,9. Інші канали були близькими до середнього показника марафону. Порівняно з першим кварталом відчутно зменшив кількість таких порушень телеканал «Інтер» — на 1,5 порушення на годину в середньому. На інших каналах зміни були незначними.

І знову, як і в попередніх кварталах більше половини з цих порушень — 266 із 453 — це були повідомлення про наслідки ворожих обстрілів чи бомбардувань у різних населених пунктах різних областей. При цьому на канал «1+1» припадало більше половини з цих порушень (137 із 266). У випусках новин каналу подібні повідомлення йдуть великими блоками, при цьому чомусь у редакції вважають, що посилатися на джерела такої інформації взагалі непотрібно. Якась дивна, м’яко кажучи, позиція. На канал «Інтер» припадало 62 таких порушення. Тут усе пояснюється теж дивною традицією, за якою регіональні кореспонденти каналу в прямих ввімкненнях часто без посилань на джерела розповідають про наслідки ворожих обстрілів і бомбардувань у різних прифронтових населених пунктах своїх областей. Прямі ввімкнення робляться зазвичай з обласних центрів, тож сподіватися, що кореспонденти побували у згаданих ними населених пунктах, не варто. Маю припущення, що на обох каналах інформацію беруть із якихось телеграм-каналів ОВА, обласних управлінь Нацполу, ДСНС чи місцевих адміністрацій. Просто «забувають» про це згадати. На Першому каналі Суспільного повідомлень без посилань про наслідки обстрілів не було взагалі. Лише 5 таких повідомлень було в ефірах «Ради».

Значну частину подібних порушень на різних каналах становили різноманітні статистичні дані (кількість жителів населеного пункту, кількість евакуйованих тощо). Математика — точна наука, а будь-який точний факт, виражений конкретним числом, не береться нізвідки, має бути підтверджена конкретним джерелом. Як і раніше, мінімум подібних порушень було в ефірі Першого каналу Суспільного (лише одне в рамках телемарафону). На інших каналах їх було значно більше, найбільше — в ефірах ICTV та СТБ (23), а загалом по марафону статданих без посилань на джерела було 89 у другому кварталі.

Решту 98 порушень становили повідомлення на різні теми — міжнародні, про бойові дії, про збиті ракети й «шахеди», про успіхи силових структур із затримання навідників тощо і тощо. Найбільше подібних повідомлень було в ефірах каналів «Ми — Україна» (37) і «Інтер» (27). Взагалі не було таких в ефірах Першого каналу Суспільного в рамках спільномарафону.

Абстрактні псевдопосилання

Середня кількість порушень стандарту цього виду у другому кварталі неістотно зменшилася від першого кварталу: було 2,2 абстрактних псевдопосилання на годину, стало 1,9. Втім, враховуючи повну безглуздість таких «посилань» у новинах як явища, це дуже і дуже багато. Причому такі «посилання» роблять на всіх каналах, найбільше у другому кварталі їх було в ефірах каналів «1+1», «Ми — Україна» (по 23 в середньому на годину) і «Рада» (2,2), найменше, але теж забагато, на Першому каналі Суспільного (по 0,9 на годину). Порівняно з попереднім кварталом найвідчутніше (на 0,5 порушення на годину) наростили їхню кількість ICTV з СТБ, найвідчутніше зменшили (на 0,9) на «Раді».

Цього разу найбільше в ефірі було різноманітних анонімних «повідомляють», «кажуть», «пишуть», «зазначають», «закликають» тощо. Невідомо хто все це робить. З найбільш дивних конструкцій були такі: «сказали нам» («Рада»), «неодноразово було сказано» («Інтер»), «багато говорять» («1+1»). Найбільше подібних «посилань» у другому кварталі було в ефірах «Ради» (21), найменше (лише одне) — в ефірі Першого каналу Суспільного.

Друга позиція була за різними варіаціями зі словом «відомо» — 87 таких «посилань». От воно просто «відомо» якось само собою, нізвідки. Цікавими є градації різних уточнень (дієслів, прикметників, прислівників тощо) при цім слові: «сьогодні стало відомо», «щойно стало відомо», «наразі відомо» (тобто «поки що відомо», а потім може стати «невідомо», це так розуміти?), «на цю хвилину відомо», «на цю мить відомо», «наскільки мені відомо», «пізніше стало відомо» і навіть «офіційно відомо». Найбільше всього на світі було «відомо» об’єднаній редакції каналів ICTV та СТБ (25 таких «посилань»), найменше — Першому каналу Суспільного (3 «посилання»).

Третя за популярністю у марафоні були ось такі форми: «за попередніми даними», «за попередньою інформацією», просто «попередньо», «за останніми даними», а ще «за офіційними даними». Таких було в другому кварталі 62. Незрозуміло тут не лише те, чиї вони, всі ці «дані», але й те, що вони «попереджають». Або ж «попередньо» — це коли насправді? Надзвичайно цей різновид покручів полюбляли вживати на «Раді» (24 випадки), а ще на «Ми — Україні» (14). Найменше їх було в ефірах Першого каналу Суспільного (лише 3).

У 36 випадках журналісти марафону вживали псевдопосилання «знаємо», «ми знаємо», «наразі ми знаємо», «я знаю» і навіть було «я теж знаю». Найбільше нізвідки всього «знали» на каналі «Ми — Україна» — рівно третина з усіх подібних порушень. 23 рази журналісти щось «чули», або «бачили», або ж «читаємо», все це теж невідомо де. Були й такі цікаві як «десь бачив я», «щойно прочитав новину». Більше половини таких були в ефірах «1+1». Ще 21 раз були псевдо «є інформація», «з’явилася інформація» або «з’явилося повідомлення». З варіаціями: «шириться інформація», «привернула мою увагу інформація», «інформація, яка з’явилася». Не було таких лише в ефірах Першого каналу Суспільного.

І була велика кількість різної абстрактної «екзотики»: «за деякими даними», «за деякими оцінками», «з’ясувалося» (якось само собою), «як з’ясувала ТСН», «я знаю зі своєї інформації», «там же ж написано», «є така думка», «вже подейкують», «поповзли чутки», «за неофіційними даними» (це теж про чутки) тощо.

Порушення стандарту точності подачі інформації

Порушень стандарту в другому кварталі року було от стільки:

У середньому на годину ефіру:

Середня кількість порушень стандарту точності за годину в другому кварталі не змінилася, але на каналах зміни були. Найбільше зросла кількість порушень цього стандарту на каналі «Рада» — на 1,5 порушення на годину. Відчутно зменшилася на Першому каналі Суспільного — на 0,7. На інших каналах зміни були менш відчутними. Найбільшим порушником цього стандарту в другому кварталі були канали «1+1» (9,3 порушення на годину) і «Рада» (8,3). Найменше стандарт порушували на Першому каналі Суспільного (3,8 порушення на годину).

Динаміка змін середньої кількості порушень стандарту протягом останніх 12 місяців загалом по телемарафону виглядала таким чином:

У другому кварталі продовжила зростати середня кількість порушень, пов’язаних із невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Більше стало і фактичних помилок. Натомість відчутно менше стало порушень, пов’язаних із невідповідним ілюструванням прямих ввімкнень.

Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ

Таких порушень загалом в марафоні було 1161 і це становило майже 80 відсотків від усіх подібного виду порушень стандарту точності. У другому кварталі поточного року найбільшою була кількість такого виду порушень на каналі «1+1» (7,8 порушення на годину ефіру), значно перевищували середнє значення по марафону також ICTV з СТБ (6,6). Натомість відчутно менше за тренд було таких порушень на «Інтері» (4,1) і на Першому каналі Суспільного (3). Порівняно з попереднім кварталом значно збільшили кількість таких порушень на каналах «Рада» (на 1,7 порушення на годину) і «1+1» (на 0,9). На інших каналах зміни були незначними.

Як і в кількох попередніх кварталах, найчастіше стандарт порушували, бездумно «перекриваючи» різноманітні тексти — БЗ і сюжети — абиякою архівною картинкою. Як завше, за хибним принципом «щось на тему». Таке в марафоні загалом траплялося у 676 випадках. Найгіршою ситуація з цим недоладним використанням архівів була на каналах «1+1» (138 порушень), «Ми — Україна» (135), ICTV з СТБ (130). Гадаю, що в усіх цих редакціях діє звичне погане правило «перекривати» будь-який текст за будь-яку ціну. Чомусь бояться просто начитки ведучих у кадрі, коли не мають актуальної картинки події. Найменше (47 разів) використовували не за призначенням архів на Першому каналі Суспільного.

Дуже поширеною практикою в більшості редакцій є «перекривання» будь-яких повідомлень будь про що архівними планами різноманітних адмінбудівель. Гадаю глядачі вже до цеглинки пам’ятають, як виглядають Білий Дім і Капітолій, Офіс президента і Верховна Рада України, адмінбудівлі ЄС і НАТО у Брюсселі, а ворожий Кремль у них вже давно сидить у печінках. До цього всього додається ще така практика — просто показувати красиві краєвиди міста чи країни, про які саме йдеться в тексті за кадром. Прямо якийсь «Клуб телемандрівників». Зокрема, дуже довго напередодні Саміту миру в марафоні показували глядачам гірські краєвиди Швейцарії. Усе це, звісно ж, дуже красиво, але до текстів за кадром насправді ніколи не має жодного стосунку. Часто при цьому ще й не вмикають формальну логіку. Наприклад, повідомлення про річницю висадки в Нормандії «перекривають» краєвидами Парижа, або кажуть про заяву посольства США в Україні, а показують Конгрес у Вашингтоні. Повідомлення про засідання ПАРЄ, яке відбувалося у французькому Страсбурзі, «перекривали» архівним відео сесійної зали Європарламенту в Брюсселі тощо. Ведучий розповідає про майбутню зустріч Байдена з Зеленським у Парижі, а «перекривають» це архівним відео Білого Дому і краєвидів Вашингтону.

«1+1» якось вирішив бути «оригінальним»: повідомлення про продовження Радою ЄС пільгової торгівлі з Україною замість архівних адмінбудівель Брюсселя (як це роблять всі й завжди, щойно хоч краєм йдеться про щось «про ЄС»), «перекривали» це повідомлення відео прапорів на Європейській площі в Києві.

Коли згадують про політиків, дають архівні нарізки цих політиків у всіх можливих видах. Або ще таке: говорять про когось маловідомого загалу і навіть показують цього маловідомого в архівних планах якихось «паркетів», але там він не один, а глядачі, які не знають того політика в обличчя, звісно ж не розуміють, хто всі ці люди й навіщо їх показують. Якщо довести цю ідею до логічного кінця (або ж на вибір — до абсурду), то треба потрібного політика показувати на екрані стрілочкою з підписом, що оце саме він. А ще частіше плутають відомих, бо в тексті за кадром кажуть про Шольца — показують Макрона, кажуть про Зеленського — показують Остіна, кажуть про Макфола — показують Джонсона тощо і тощо.

Потім ще є геть безглузда ідея, яку тим не менш постійно впроваджують у життя більшість редакцій, — в анонсових повідомленнях про майбутню «серіальну» подію навіщось показують одну з попередніх, найчастіше навіть без позначень, що то архів. От у чому, питається, сенс анонсувати онлайн-зустріч у форматі «Рамштайн» і «перекривати» це архівним відео однієї з попередніх, ще й очних, зустрічей? Або ще так: цитують слова Байдена про Україну без НАТО, які він сказав у інтерв’ю виданню Time, а показують його виступ перед публікою з трибуни.

А як заходить мова про великі гроші різних пакетів допомоги Україні, то обов’язково ж з архіву тягнуть відео друку готівки. При тому коли йдеться про долари — можуть показувати друк євро, а коли про євро — друк доларів. Розказують про літаки, а показують танки, розповідають про керовані авіабомби, а показують гаубиці, розповідають про артснаряди, а показують міни.

Ще гірші історії з використанням різного відео для бекграундів. Наприклад, на кількох каналах бекграунд про захоплення Чорнобильської АЕС окупантами в 2022 році «перекривали» архівним відео 1986 року. На «1+1» якось ведучий говорив за кадром «місце трагедії стало популярним серед туристів». А на цих словах показували російські БМП і танки на атомній станції.

Друге місце за поширеністю в телемарафоні займали невідповідності між картинкою і текстом у більшості повідомлень про наслідки ворожих обстрілів, ракетних і дронових атак по різних населених пунктах України. Таких порушень було в другому кварталі 317. Найбільше цим грішили на «1+1» (107 таких порушень) і на ICTV з СТБ (68). Найменше таких в телемарафоні було на Першому каналі Суспільного (лише 7 порушень).

Тут усе без змін. Зазвичай у таких повідомленнях йдеться не про один, а про кілька населених пунктів певної області. Часом про три, або про п’ять, або навіть було і про вісім різних, але ж при цьому показують якийсь один. Можна лише сподіватися, що показаний є одним із перерахованих за кадром. Бо бувають казуси, коли, наприклад, повідомлення про обстріл середмістя Херсона «перекривали» відео поруйнованих приватних осель, яким у попередньому випуску «перекривали» повідомлення про обстріл Антонівки. Крім того, в усіх цих БЗ, оскільки текст і відео живуть своїм окремим життям, усе стає невідповідним за змістом. Бо ведучі розповідають про багатоповерхівку, а показують сільську хату, кажуть про промислове підприємство — показують дитсадок, розповідають про пораненого чоловіка — показують здорову жінку. Або на ICTV з СТБ ведуча казала «інформації про постраждалих і руйнування наразі немає», а показували в цей момент зруйновану хату. Але рідкісні спроби таки прив’язати текст до картинки зазвичай є невдалими. Так, наприклад, ведуча каналу «Ми — Україна» казала «Отакий вигляд після ранкових атак мають будинки у середмісті Херсона», а показували зруйновані приватні оселі.

У 91 випадку в марафоні геть невідповідно «перекривали» повідомлення про бойові дії на фронті. Це зазвичай просто нарізки відео якихось бойових дій, узяте з телеграм-каналів або і з архіву. Зрозуміло, що воно не відповідає тексту за кадром ні змістовно, ані навіть географічно. Бо не раз я бачив таке, наприклад, коли повідомлення про бої на Бахмутському напрямку «перекривали» картинкою, якою в попередньому випуску «перекривали» повідомлення про бої в Очеретиному. Або у зведенні ведуча розповідає послідовно про різні Сіверський, Лиманський і Курахівський напрямки, а «перекривають» це відео з телеграму «Гострих картузів», знятому на півночі Харківщини. Ще часом у сюжетах про військових розповіді про конкретний бій «перекривають» випадковим архівним відео якогось іншого бою. Усім цим системно займаються троє учасників марафону — ICTV з СТБ (28 випадків), «1+1» і «Ми — Україна» (по 26). На інших каналах таке траплялося в другому кварталі лише епізодично.

Ще у 74 випадках не до ладу використовували навіть справжнє актуальне відео подій, бо ж домінує текст, а картинка на нього потрапляє за логікою «випадкових чисел». Відтак Зеленський виглядає як Макрон, або ведуча за кадром каже «усі свічки й лампадки погашені», а в цей момент на екрані радісні люди з палахкими свічками й лампадками. Або ведуча каже«усіх, хто погодився на виїзд, везуть до Харкова», а показують, як заводять у кузов вантажівки білу корову. Найгірше з цим було на «Раді» (34 таких порушення), не було таких порушень на Першому каналі Суспільного.

Фактичні помилки

Фактичних помилок цей моніторинг фіксує небагато, бо фізично неможливо самотужки перевіряти всі факти, що їх дають потужні редакції телемарафону. Тож тут лише про ті, які є очевидними, самі впадають в око. У другому кварталі їхня середня кількість зменшилася, порівняно з першим кварталом, було 0,9 порушення на годину ефіру, стало 0,7. Найбільше їх було в ефірі «Ради» (1,2 порушення на годину), найменше — в ефірі Першого каналу Суспільного (0,2). Найбільших змін зазнав у кращу сторону показник «1+1», де кількість таких порушень зменшилася на 0,8 порушення на годину. На інших каналах зміни були більш помірними.

Загалом таких помилок було в другому кварталі 145. Найбільше було змістовних помилок — 62. Найбільше їх було в ефірах каналів «Рада» (21 порушення) і «Ми — Україна» (19). Найменше таких було на Першому каналі Суспільного (2) і на «Інтері» (3). Наведу кілька найбільш промовистих прикладів.

На каналі «1+1» журналісти часом суперечили учасникам подій. Наприклад, на запитання ведучої про потребу в донорах медична директорка Чернігівської міської лікарні дослівно сказала таке: «Пункт переливання крові написав, що вже в достатній кількості». І поза тим по завершенні розмови ведуча сказала: «Просили, до речі, чернігівців здавати кров, бо є великі крововтрати». Або в сюжеті про ракетну атаку ворога на Черкаську Лозову кореспондентка казала: «Тут було повно відпочивальників та співробітників». А в синхроні на запитання, «чи багато людей вчора відпочивало», співробітник відповідав: «Та ні, більшість співробітників постраждало».

В ефірі каналів ICTV та СТБ критично невірно переказували слова президента Зеленського: «Президент Зеленський раніше заявляв, що відсутності США на форумі диктатор Путін аплодуватиме стоячи». Зеленський же казав про відсутність на форумі персонально президента Байдена, а не США як держави. Або таке: у повідомлення про влучання по дев’ятиповерхівці в Селидовому ведуча казала, що «багатоповерхівка вщент зруйнована», а при цьому навіть показували багатоповерхівку, з вибитими вікнами й діркою від влучання на п’ятому поверсі одного з під’їздів, але ж ніяк не «вщент зруйнованої». Було дивне припущення, коли ведуча новин казала: «У Росії горів ракетний корабель “Сєрпухов”, з якого по Україні могли випускати “Калібри” й “Циркони”». Корабель базувався (і загорівся) на Балтійському морі. Яким це чином звідти росіяни могли стріляти по Україні через територію кількох країн НАТО?

В ефірі каналу «Інтер» була доволі критична, принципова помилка. У сюжеті про результати українських ударів по окупованому Криму було таке твердження: «ЗРК для закриття всієї площі РФ росіянам не вистачає». Йшлося про Крим, який є ніякою не «площею РФ», а українською суверенною територією.

В ефірах «Ради» кілька разів критично невірно цитували. Наприклад, в анонсі гостьової студії був такий текст: «У нас закінчилися всі ракети. Без допомоги шансів немає». Це про сказане президентом Зеленським в інтерв’ю каналу PBS: «Тому що було ракет нуль. У нас закінчились всі ракети, які захищали Трипілля». Або ж критично невірно цитували представника ГУР Скібіцького в інтерв’ю виданню The Economist: «Скібіцький сказав, що Україна не може перемогти на полі бою». Насправді Скібіцький сказав, що не може Україна перемогти на полі бою сама, самотужки. Або таке, ведучий новин казав: «Сенат дав своє добро ще у лютому, Конгрес же тягнув». Сенат — це теж Конгрес, тож таке протиставлення є цілковито безглуздим. Ще ведуча каналу казала, що повномасштабне вторгнення почалося у 2018 році. В новинах постійно Саміт миру називали «Самітом світу», а це принципово різні поняття. Свободу совісті плутали зі свободою слова тощо.

В ефірах каналу «Ми — Україна» помилки теж були різноманітними. У підводці про випущені більш як 300 повітряних цілей Іраном по Ізраїлю було: «99 відсотків успішно збили ізраїльські ППО». Насправді не самотужки, бо збивали й американці, й британці, й французи, й навіть йорданці. У сюжеті авторка стверджувала, що вибух ракети біля червоного корпусу Держуніверситету стався торік. Насправді ж це було у жовтні 2022 року. Ведуча казала: «Знищення “Циклона” — останнього російського носія “калібрів” у Чорному морі», що не відповідало дійсності, бо Росія має й інші носії «калібрів», які нині в Новоросійську, а це теж Чорне море. Або ще Авдіївку плутали з Андріївкою.

44 фактичних помилки були пов’язані з нікчемним знанням журналістами елементарної математики. По-перше, поняття не мають, чим цифри відрізняються від чисел (це чиста математика початкової школи). По-друге, геть не вміють говорити словами десятинні числа (а це вже суміш математики зі знанням рідної мови). А ще будь-які математичні дії не складаються докупи. Бо, наприклад, ведучий «Фактів тижня» казав про тарифи на електрику, що «уряд їх підвищив у півтора раза». Було 2,64, стало — 4,32. Це аж ніяк не «в півтора раза». Це більш як в 1,6 раза. З математикою у марафоні біда, а найбільше такої біди в другому кварталі було на каналах «Ми — Україна» (14 порушень) і «Рада» (11). Найменше проблем із математикою було у Першого каналу Суспільного (2).

14 разів у телемарафоні забували проте, що війна насправді триває з лютого 2014 року і відраховували її початок з лютого 2022-го. Найбільш упертими в цьому були ICTV з СТБ і «Рада» (по 5 випадків). Сподіваюсь, я вже можу не повторюватися, чому насправді це надважливо?

На каналі «1+1» уперто продовжували титрувати у прямих ввімкненнях архівне і раніше відзняте відео і синхрони титром «наживо». Таких випадків було 14. Інші канали на таку хворобу не страждають, а «1+1» вважає це нормальним, забуваючи про те, що для глядача титр «приліплений» до картинки, а не до базікання кореспондентів за кадром.

І ще було 8 факапів із титрами, насамперед із тими, що «гео». Традиційно таких найбільше було на «1+1» і «Раді». Наприклад, показували відео з Дергачів Харківської області, а геотитр при цьому був «Сумщина», показували відео з Балаклії (це теж Харківщина), а геотитр теж був «Сумщина». У сюжеті показували архівне відео повернення українських дітей на підконтрольну територію, а геотитр при цьому був «Канада». На архівному відео боїв у Маріуполі був геотитр «Київ». У БЗ про заяву Макрона на відео абсолютно недоречного в контексті цього повідомлення адмінбудівлі Європарламенту був звісно ж геотитр «Франція». З яких це пір Франція анексувала Брюссель? У сюжеті про спортзал для поранених військових якусь жінку в синхроні титрували «Сергій Конюшок». Ведучий представляв гостя як майора, а в титрі було «капітан».

Невідповідне «ілюстрування» прямих ввімкнень

Середня кількість таких порушень у другому кварталі поточного року не змінилася — 0,4 на годину, як було і в попередньому періоді. Зміни по каналах були незначними. Найбільше таких порушень було на каналі «Рада» (0,6 на годину в середньому). Взагалі не було таких порушень в ефірах ICTV та СТБ, але це певно тому, що у них прямих ввімкнень, як завжди, було дуже мало.

«Ілюстрування» розмов із гостями

У другому кварталі канали стали ще менше «ілюструвати» розмови з гостями, було 0,6 такого порушення на годину, стало 0,4. Найвідчутнішим це зменшення було на каналі «Рада» (на 0,6 порушення на годину в середньому) і Першому каналі Суспільного (на 0,5). У другому кварталі найбільше подібних порушень було на каналі «Інтер» (0,8 на годину в середньому). Загальна ж тенденція тут позитивна, — схоже, канали потрохи відмовляються від очевидно хибної практики. Бо ж вгадати, що казатиме гість, насправді неможливо. І тут ситуація з неналежним використанням архівного відео є ще більш непередбачуваною, ніж у БЗ і сюжетах.

Порушення стандарту повноти інформації

У другому кварталі цього року кількість цих порушень була такою:

У середньому на годину ефіру:

Середня кількість порушень стандарту повноти в телемарафоні у другому кварталі порівняно з попереднім зросла дуже неістотно — з 3,4 порушення на годину до 3,5. На каналі «Рада» відбулося дуже значне зростання кількості порушень — аж на 2,7 порушення на годину. Відчутно зменшили кількість порушень стандарту на «Інтері» (на 0,7). На інших каналах зміни були незначними. Найбільшими порушниками цього стандарту в другому кварталі були канали «Ми — Україна» (7,8 порушення на годину) і «Рада» (7,3). На всіх інших каналах порушень було на порядок менше. Найменше порушували стандарт на Першому каналі Суспільного (1,1 порушення на годину).

Динаміка змін середньої кількості порушень стандарту протягом останніх 12 місяців загалом по телемарафону виглядала так:

Тут видно, що вже протягом останніх 12 місяців в ефірі марафону йде стабільне зростання кількості відео без інтершуму, що є якоюсь дивною для мене тенденцією. Всіх інших різновидів порушень стандарту в другому кварталі стало незначно менше.

Відсутність інтершуму на відео

Як і в попередньому кварталі перше місце саме цього різновиду порушення стандарту повноти забезпечили редакції каналів «Ми — Україна» (5,9 подібного порушення на годину) і «Рада» (5,7), де інтершум ігнорують цілком системно. При цьому в другому кварталі обидва канали ще більше наростили кількість відео без інтершуму: «Рада» — аж на 2,6 порушення на годину, «Ми — Україна» — на 0,7. Природа цього явища на обох каналах продовжує залишатися невідомою, логічному поясненню не піддається. Відтак в ефірах цих каналів майже все відбувається «безшумно» — тихо вибухають снаряди й міни, стріляють танки, працюють виробничі лінії, проходять мітинги, відбуваються концерти, спортивні змагання тощо. На каналі «Ми — Україна» часом інтершум у новинних сюжетах заміняють на недоречну музичку або взагалі на якесь невиразне музичне шумовиння. В ефірах ICTV з СТБ в другому кварталі таких порушень не було взагалі, а на всіх інших каналах відео без інтершуму траплялося лише епізодично, тож ці порушення не були системними.

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

Загальна кількість таких порушень у другому кварталі незначно зменшилася. Чомусь відчутно більше стало таких порушень на Першому каналі Суспільного (було 0,3 порушення на годину, стало 0,7). На інших каналах зміни були незначними. Найбільше таких порушень, як і в попередньому кварталі, було на каналах «Ми — Україна» (1,2 порушення на годину в середньому) і «1+1» (0,9), найменше (0,3) було на «Раді».

З усіх 144 порушень такого виду в марафоні 82 були неповноцінними представленнями експертів, компетенцію яких ведучі не пояснювали аудиторії належним чином, або ж у сюжетах їх компетенцію не представляли як слід ні титрами, ні в закадровому тексті. Тобто аудиторія має приймати на віру скупі характеристики «військовий (правильно — воєнний) експерт», «авіаційний експерт», «політичний експерт», «політичний консультант», «політолог», «експерт-міжнародник» «сходознавець», «економіст» тощо. Експерта Олега Каткова в марафоні постійно представляють як «головного редактора Defense Express», жодним чином не пояснюючи глядачам, що це спеціалізоване видання про зброю. В телемарафоні журналіст Денис Попович постійно виступає в ролі експерта (що саме по собі неправильно), а представляють його як «військового (правильно — воєнного) оглядача». А в «Фактах тижня» і в ефірі «Ми — Україна» він перетворювався на «воєнного експерта». В ефірах «1+1» взагалі Михайла Самуся ведучі двічі представляли просто як «Михайла Самуся» (ну хто ж з глядачів не знає Михайла Самуся!), а в ефірі «Ми — Україна» Олександра Мусієнка ведучі раз представили просто як «Олександра Мусієнка» (хто ж не знає Мусієнка!). Найбільше подібних порушень у другому кварталі було в ефірах «Інтера» (12 випадків) і ICTV з СТБ (16), найменше — на «Раді» (3) і Першому каналі Суспільного (6).

У 44 випадках у сюжетах на синхронах не було титрів, відтак часто неможливо було зрозуміти статус і компетентність у темі тих чи тих мовців — чи це учасники подій, чи просто очевидці, а можливо це експерти в темі? Найбільше подібних порушень було на каналі «1+1» — аж 21 випадок.

Воєнних експертів Петра Черника і Сергія Грабського час від часу представляють як «полковників» і забувають додавати, що вони є полковниками запасу. А від цього залежить їхній статус в ефірі — учасники подій чи експерти. Доволі часто в марафоні народних депутатів представляють як «членів/членкинь Комітету з питань…», забуваючи згадувати, що це комітети Верховної Ради. Дивно, але таке навіть на парламентському каналі «Рада» часто трапляється. Були й інші недомовки. У представленнях Миколи Полозова не досить було казати, що він «адвокат і правозахисник», слід було обов’язково згадувати, що він російський адвокат і правозахисник. Аркадія Мілмана раз представляли як «експосла Держави Ізраїль» і не казали, в якій саме державі він був послом. Так само неодноразово Олега Шамшура представляли як «колишнього надзвичайного і повноважного посла України», не уточнюючи, в якій країні він був послом. Часом представлення нічого не говорять глядачам про компетентність гостей: наприклад «голова громадської організації ANTS» або «засновник групи компаній Netpeak Group». Навряд чи глядачам відомо, що це за ГО чи що це за група компаній, чим вони займаються. Або ще таке: на каналі «Рада» говорили про якийсь мистецький артпроєкт Artarmor із народним депутатом Олександром Ковальчуком. То про високу компетентність депутата в мистецьких питаннях жодним чином не свідчило представлення його як заступника голови Комітету ВР з питань фінансів.

Непозначення архіву в бекграундах

Середня кількість подібних порушень неістотно зменшилася, порівняно з попереднім кварталом, було 0,6 порушення на годину, стало 0,5. Найбільш відчутно наростили кількість цих порушень на «Раді» — на 0,5 порушення на годину. На інших каналах зміни були неістотними. На «Раді» ж була і найбільша кількість цих порушень (0,7 на годину), найменше таких порушень було в ефірах Першого каналу Суспільного (0,1). Редакціям слід пам’ятати, що в новинах будь-яку картинку глядач за визначенням сприймає як сьогоднішню і такі непозначення можуть повністю його заплутувати. Особливої ж ваги титрування датами подій з минулого набуває в бекграундових сюжетах, у яких згадується хронологія різних подій і показують при цьому архівне відео різних днів, місяців, а то й років.

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Середня кількість таких порушень трохи зменшилася і була незначною — лише 0,2 порушення на годину. Зміни по каналах також були незначними. Найбільше таких порушень було в ефірах телеканалу «Рада» (0,4 на годину).

З системних порушень були такі стандартні ситуації. В ефірах ICTV та СТБ у чотирьох прямих ввімкненнях воєнкорів жодним чином не було позначено, звідки саме вони виходять в ефір. «Географію» ведучі позначали так: «на передовій працює наш кореспондент», «на найскладніших ділянках східного фронту», «на Донбасі працює наш кореспондент». Фронт дуже великий, навіть якщо брати лише східний фронт, та й Донбас завеликий, це занадто вже загальні відповіді на класичне репортажне запитання «де?».

В ефірах каналів «Рада» і «Ми — Україна» системним порушенням стандарту є те, що в розмовах із військовими ведучі позначають «географію» абсолютно невизначеними «на вашій ділянці фронту», «на тій ділянці фронту, на якій ви перебуваєте» тощо. Тобто говорять про події, які відбуваються невідомо де, бо фронт завеликий. Як мінімум слід вказувати напрямок, а якщо з міркувань безпеки це неможливо, то хоча б область.

Майже на всіх каналах журналісти роблять «сліпі» псевдопосилання на кшталт «у військовій адміністрації повідомляють», де незрозуміло, про яку адміністрацію йдеться — обласну, міську, районну. Ба більше, часом навіть не зрозуміло, в якій області.

На каналах «Інтер» і «Ми — Україна» 6 червня показували відео ГУР про ураження морським дроном ворожого корабля в Криму. І на обох каналах обривали відео ще до моменту влучання дрона в корабель. Це наслідок хибної технології, за якою в БЗ домінує текст за кадром, а щойно текст закінчується, то й відео обривають. А в підсумку не показують глядачам найголовнішого.

Відсутність бекграундів

Таких порушень стандарту повноти в другому кварталі було небагато, в середньому 0,1 порушення на годину ефіру. Найбільше їх було в ефірах каналів «1+1» і «Інтер» (по 0,2 порушення на годину), взагалі не було на Першому каналі Суспільного.

Левову частку з цих порушень становила різноманітна, не пояснена глядачам термінологія: «miltech», «life-work balance», «dash-board», «маневрові потужності», «небінарний», «мультидисциплінарні команди», «адопція», «конфайнмент», «DDoS-атаки», «бета-тести», «акубаротравма», «прайскепи» тощо. На каналі «Рада» якось був великий, на 8 хвилин сюжет, у якому авторка і герої в синхронах постійно говорили про «психоделічно асистовану терапію» без жодного пояснення, що воно за таке.

Було кілька випадків відсутності суто змістовних бекграундів. На каналі «1+1» експерт казав: «хто від Китаю прибуде — теж питання, це навряд буде Лі Хуей. Було б позитивно, якби там з’явився Ван Ї». Ведучим слід було уточнити, бо ж більшість аудиторії точно не тримають у голові, хто такі всі ці Лі Хуей і Ван Ї. На «Інтері» в сюжеті про загибель президента Ірану було сказано: «Президент Польщі Анджей Дуда, який порівняв авіакатастрофу зі смоленською трагедією». Велика частина аудиторії марафону гарантовано не пам’ятає, що таке «смоленська трагедія», а бекграунду в сюжеті так і не було. На каналі «Ми — Україна» ведуча в запитанні гостю казала таке: «От те, що вчора ми від нього почули: про “мінські угоди”, про…, до речі, про Японію, давно не було, а тепер давайте, от Японія там якимось чином, не будемо вести з нею мову про острови, на цих умовах, а на яких будете…». Боюся, без якісного бекграунду тут мало хто з аудиторії зрозумів, про що взагалі йшлося.

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

У другому кварталі цього року картина порушень інших стандартів і етичних норм була такою:

У середньому на годину ефіру:

Динаміка змін середньої кількості порушень стандартів протягом року загалом по телемарафону:

Порушення стандарту доступності подачі інформації

Середня кількість порушень стандарту незначно зросла: було в попередньому кварталі 1,4 порушення на годину, стало 1,6. Відчутно більшою стала кількість порушень на «Інтері» (на 0,8 порушення на годину), на решті каналів зміни були незначними. У другому кварталі найчастіше стандарт порушували канали «Рада» (по 2,2 порушення на годину) і «Інтер» (по 2,1). Найменше порушень стандарту було на Першому каналі Суспільного (одне порушення на годину в середньому).

Найбільш поширеним типом порушень було вживання журналістами численних англіцизмів, термінів і жаргонізмів, якими не послуговується вся аудиторія марафону. Таких порушень загалом було більше третини від усіх порушень стандарту доступності — 129 із 328. Найбільше таких порушень було на каналах «Інтер» (39), «1+1» (30) і ICTV з СТБ (25), найменше — на Першому каналі Суспільного (лише одне). Найбільш популярними для всіх каналів були всі оці «топи» («топпосадовці», «топтеми», «топова подія», «топ-5», «топдипломати» тощо) — загалом 15 разів. На каналі «Інтер» журналісти чомусь дуже полюбляють санкції називати «рестрикціями», за квартал робили це 15 разів. Красиве, звісно, слово, але гарантовано незрозуміле більшості аудиторії. Крім того, часто журналісти різних редакцій вживали «лайфгаки», «меседжі», «кейси», «проксі» («проксі-армії», «проксі-війни» тощо), «гаджети», «девайси», «дедлайни», «фідбеки» тощо і тощо. З найбільш екзотичних були «ітерації», «супервайзинг», «пушинг», «скіли» і «івенти». Часто журналісти вживали також і суто професійні терміни, забуваючи, що телеглядачі не працюють у редакціях медіа: «слот», «інсайд», «фактчекінг», «інтершум», «ньюзмейкер», «підводка» тощо.

У 116 випадках були різні проблеми з доступністю інфографіки. Найбільше — на каналах «Рада» (35 випадків) і «Ми — Україна» (31). Найменше таких порушень було в ефірах ICTV з СТБ (лише 6). Тут були різні системні помилки: задрібні шрифти, завеликі кількості складних даних на слайд, часом ще й різновимірні, алогічні вирівнювання чисел у колонках, малозрозумілі іконки тощо. Традиційно важкими для сприйняття продовжували залишатися інфографіки ворожих втрат на каналах «Рада» і «Ми — Україна», а часом вони ж подавали й геть неадаптовану для телевізора інфографіку зі сторінки Генштабу. До проблем з формою інфографіки часом додається те, що редакції не враховують постійну наявність в ефірі різних логотипів (навіть власних, що дивно) і ці логотипи перекривають собою змістовні частини графіки. А ще часом ведучі за кадром зачитують дані не в тому порядку, в якому вони розташовані на самій інфографіці, або взагалі за кадром говорять не про те, що в цей момент є в інфографіці на екрані. А на каналі «Рада» періодично ще практикують таке, коли на екран виводять якийсь текст, а за кадром у цей момент говорять щось інше — надійний спосіб заплутати глядача, який намагатиметься читати й слухати різне одночасно.

Ще одна дуже поширена хиба — показувати на екрані скриншоти якихось текстів у соцмережах або на сайтах і при цьому ще й виділяти динамічним маркером якісь шматки «сліпих» текстів, що їх точно більшість глядачів на екрані прочитати до ладу не може. Апогеєм цього бували ще й тексти англійською (яку не всі глядачі знають), а раз на «Раді» — взагалі литовською, яку знає взагалі мінімум глядачів. На Першому каналі Суспільного чомусь часом набирають титрами цитати, але настільки дрібним кеглем, що точно це можуть прочитати лише глядачі з ідеальним зором.

Крім того, на «Інтері» і Першому каналі Суспільного часом показують геть не адаптовані до телевізора мапи Deep State, на яких глядач не може прочитати бісерні назви населених пунктів, а отже навряд чи розуміє сенс.

Ще у 233 випадках в титрах подавали без розшифровки незагальновживані абревіатури: «СОУ», «ДМС», «ГУНП», «ДПЮ», «ДПСУ», «НАУ», «СЕО», «ДАЗВ», «НІСД». І без розшифровки давали суто військові скорочення: «ЦСП», «ОМБР», «ДШВ», «БПАК», «ВОП», «РОП».

Часом журналісти вживають окремі слова англійською і не перекладають для тих глядачів, які англійською не володіють. А в ефірі «Ми — Україна» якось давали синхрон президента Зеленського з його інтерв’ю американській телекомпанії PВS, в якому останнє речення президент говорив англійською, і не переклали це. Часто в марафоні звучать англомовні назви організацій чи компаній, які без перекладу теж ні про що не говорять глядачам про характер діяльності: New Geopolitics Research Network, Globe Sequence, Hate Group, Eastfruit, East Food Weekly тощо.

Часом журналісти говорили якимись складними «канцелярськими» фразами, наприклад: «центральним елементом пропозиції США є спрямування цих надходжень на збільшення обсягу підтримки, яку Україна отримає в найближчій перспективі», «дозволить знизити навантаження житлового сектору на енергосистему під час опалювального сезону», «невропатолог, який адвокатує легальне терапевтичне застосування психоделічно асистованої терапії в Україні згідно з принципами доказової медицини» тощо.

Кілька разів в марафоні на синхронах давали титри менше секунди, тож прочитати їх глядачі гарантовано не встигали.

Порушення стандарту оперативності

Порушень стандарту оперативності в другому кварталі було стільки ж, як і у попередньому — в середньому 0,1 порушення на годину. Найбільше порушень (4) було на «Раді», жодного разу не порушували стандарт на Першому каналі Суспільного.

Переважною більшістю цих порушень були повідомлення в новинах про події, які сталися за добу і більше до ефіру, причому без згадки про час події (відповідь на ключове запитання «коли?»). З 13 порушень стандарту в ефірі телемарафону такими були 9 (зокрема по 3 на «Інтері» і «Раді», а на каналі «Ми — Україна» взагалі увечері 4 травня подавати як новину повідомлення про зустріч Зеленського з Кемероном вдень 2 травня, тобто за дві доби до ефіру). В ефірах ICTV та СТБ вкрай неоперативними були повтори окремих матеріалів недільного тижневика. Наприклад, 29 травня вже не мало жодного сенсу показувати в марафоні «аналітичний» сюжет про імовірний вплив на політику Ірану загибелі президента Раїсі. Бо загинув він ще 20 травня і в марафоні хіба ледачий уже цю тему не обговорив неодноразово з різними експертами й політиками.

З класичних прикладів неоперативності роботи редакцій було два. На каналі «1+1» 26 квітня у випусках новин о 18-й і 19-й годинах узагалі не згадували про важливу денну подію — евакуацію двох київських лікарень через загрозу ракетного обстрілу. Згадали про це лише в основному випуску о 20-й. Або того таки 26 квітня в ефірі каналу «Рада», який тривав того дня до 18-ї, взагалі не повідомлялося про те, що в Києві у зв’язку з загрозою ракетного удару евакуювали кілька лікарень на Оболоні. Сталося це вдень, повідомлення про це з’явилися у стрічках новин близько 16-ї.

Порушення стандарту балансу думок

Порушень стандарту в другому кварталі було лише 4. Імовірно тому, що більшість каналів у своїх ефірах майже не висвітлюють контроверсійні внутрішньополітичні теми, а Перший канал Суспільного, який їх таки висвітлює, в усіх випадках дотримувався стандарту.

Два порушення стандарту були на каналі «1+1». У повідомленні про суд за позовом фірми «Трейд Граніт Інвест» до Державного оператора тилу слова представникам фірми не надали. А в БЗ+СХ про справу Коломойського все викладалося винятково з позиції його адвокатів. Слова стороні обвинувачення чи головній свідкині проти Коломойського, яку також в повідомленні звинувачували в неправдивих свідченнях, надано не було.

В ефірі каналу «Рада» говорили з нардепом Віталієм Безгіним про стан синьої гілки метро і Поштової площі. Його критика КМДА і київської міської влади загалом залишилася без слова у відповідь від представників КМДА. Понад те, до критики нардепа ще й активно долучався ведучий з оцінками «ну бачите, проблеми ігноруються не лише тепер, а й раніше». І з розлогими «експертними» міркуваннями, і з «житейськими» на кшталт: «головне — не доводити ситуацію до абсурду, коли півень вже клюне і буде запізно».

На каналі «Ми — Україна» в сюжеті про поганий стан окремих київських укриттів не було представлено позицію столичної влади, були лише синхрони жителів будинків.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Знімок екрану відео: «Спецкор» / «Новини 2+2» / ютуб