Посилення ППО та ПРО. У перспективі ми подвоїмо свої можливості
Німці готують третю батарею Patriot і тривають переговори про четверту — з наявності, всі вони у них модернізовані до PAC-3, тобто можуть перехоплювати “Іскандери” та “Кинджали”.
Якщо врахувати, що Берлін передає нам батареї та засоби доставки до IRIS-T, два полки “Гепардів”, а три батареї Patriot несли бойове чергування у Польщі, то зусилля Німеччини важко переоцінити.
Серед європейських союзників Німеччина — справжній локомотив щодо допомоги Україні, а особливо в контексті ППО.
США поки не озвучили конкретики щодо передачі другої батареї Patriot, міністр Остін заявив, що Вашингтон “працює, щоб надати можливості якомога швидше”.
З’явилася інформація, що можуть передати засоби командування Європа, розміщені в Польщі для заспокоєння союзників зі східного флангу та прикриття аеропорту Жешув (який був основними повітряними воротами для постачання України) у березні 2022 року. Американці розгорнули там 5-й батальон 7-го артилерійського полку ППО. Вони працювали в рамках прикриття Словенії, на навчаннях у Польщі та Румунії — звичайно, це PAC-3, з найсучаснішою прошивкою. Однак після гучного занепокоєння Польщі США спростували передачу саме цих систем.
Президент Байден після підписання безпекової угоди з Україною повідомив: США поінформували країни, які очікують поставок систем ППО, про те, що їм доведеться почекати. Тобто, передавати будуть не з наявності, а нові.
На сьогодні США має вісім батальйонів вдома на континенті (33 батареї) і сім батальйонів (27 батарей) у ключових союзників — Німеччині, Польщі, Південній Кореї тощо.
Але американці не поспішають розлучатися зі стройовими батареями, збільшують виробництво нових та активно модернізують PAC-2 зі зберігання до PAC-3.
До війни була популярна ідея, що Москва розгортаючи С-400 у Калінінграді та біля Пітера, у Сирії, і в Криму, створює “бульбашки безпеки” та “зони заборони”, просто фізично розділяючи, наприклад, Балтію та Польщу або південь та північ Туреччини для унеможливлення польотів літаків Альянсу.
Зараз, коли ми знаємо, що С-400 масово знищують балістичні засоби 1998 року модернізації, можливо, США не знадобиться така кількість батарей для стримування Москви в Східній Європі, тим більше Румунія і Польща активно працюють над своєю ПРО.
Бо жодну серйозну загрозу для Альянсу тут і зараз, від Москви, яка тягне С-300В для захисту Криму з Далекого Сходу і переганяє Су-34 на Кавказ, бути не може.
Також Нідерланди передадуть нам станцію управлінню боєм, радар і три пускові — ймовірно зі зберігання і там знадобиться середній ремонт та модернізація, свої комплекси вони з озброєння знімали.
Норвегія виділить 240 мільйонів євро для посилення ППО України, 125 мільйонів із цієї суми підуть на спільну закупывлю 100 ракет для системи Patriot.
Європа у відсотках від свого арсеналу допомагає нам дуже і дуже. Ймовірно, США таки пояснили союзникам, що тягар конфлікту в Старому світі необхідно ділити на всіх членів Альянсу.
Але в цілому — це великий успіх, що наші прохання про посилення ППО партнери почули. PAC-3 може стріляти як кінетичними ракетами в радіусі 30-40 км, так і попередніми версіями по аеродинамічних цілях — до 150 км.
Причому на одній пусковій можуть стояти ракети PAC-2 і PAC-3, новіші і дорожчі, щоб збивати “Кинжали”, дешевша кінетика проти “Іскандера” і найдешевші проти літаків. Бо боєприпаси до PAC-3 коштують 4-8 млн доларів.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим передасть Україні другу батарею SAMP/T. Цей італо-французький комплекс теж може перехоплювати балістику, минулого разу нам надійшла техніка з наявності — італійці передали радари, а французи — пускові.
Загалом удари по енергетиці, коли противник масує засоби по одній ТЕС і ГЕС, перевантажує канали, а потім працює кількома “Іскандерами” або “Кинжалами”, монотонно вибиваючи нам мегавати, не залишилися поза увагою.
Пора готуватися: що варто знати про наступну зиму
Очевидно, що існує план завантажити український оборонний комплекс західними грошима і для його функціонування потрібна генерація. Тому й аварійна допомога, і програми з ремонту та економії, і ППО, і розподілені децентралізовані потужності, які йтимуть в Україну.
Звичайно, варто розуміти, що так, як у нас було на початку великої війни, наразі не буде. Тоді ми мали десятки дивізіонів С-300 і тисячі ракет, хоч і з завершеним терміном зберігання, але в розпорядженні. Їх поки що замінити нічим.
Також немає тактичних ракет — “Ос”, “Стріл”, з їх практично безлімітними пусками по безпілотниках.
Так, секторально ми отримали можливість перехоплювати найсучасніші російські “Кинджалів” і створюємо цілі райони, прикриті ПРО.
Проте глобально кількість каналів і доступних до застосування ракет тут і зараз, попри паліативи за програмою FrankenSAM, буде меншою.
Тому найближчими місяцями важливіше мати робочі системи із постановки димів, маскувальні мережі, аналізатори та РЛС, які можуть засікти малі дрони. Також потрібно постійно маневрувати на запасні позиції, роззосереджуватися, будувати укриття та зв’язувати військові частини або об’єкти ВПК мережами, камерами та оптоволокном. Це ефективніше, ніж просто сподіватися лише на поставки засобів ППО.
Але й треба пам’ятати: засоби, які ми отримаємо зараз в рамках партнерської допомоги, Польща чи Румунія, наприклад, набували десятиліттями.
