Дослідження в американській лабораторії проводить доктор фізико-математичних наук Олексій Агапітов
24 грудня 2024 року наукова спільнота світу стала свідком визначної події: космічний апарат NASA Parker Solar Probe наблизився до Сонця на рекордно малу відстань – 6,1 мільйона кілометрів. Це – найменша відстань, на яку коли-небудь наближався штучний об’єкт до нашої зірки.
Цей прорив відкрив нові горизонти для дослідження Сонця та його впливу на Землю. Зонд був розроблений Лабораторією прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса. Апарат оснащений спеціальним теплозахисним щитом із вуглецевої піни, який витримує температуру до 1430 °C, в той час як прилади за щитом залишаються в комфортній кімнатній температурі. Під час найменшої відстані до Сонця температура досягала 980°C.
Parker Solar Probe, запущений у 2018 році, є першою місією NASA, метою якої є безпосереднє наближення до Сонця. Її завдання включають вивчення енергетичних потоків, що нагрівають сонячну корону і прискорюють сонячний вітер; визначення структури та динаміки плазми й магнітних полів у джерелах сонячного вітру, а також дослідження механізмів, що прискорюють енергетичні частинки. Для досягнення цих цілей апарат оснащений чотирма комплексами інструментів, серед яких – FIELDS для дослідження електромагнітних полів.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка також бере участь у цьому амбітному проєкті.
Про це повідомляє університет на своєму офіційному сайті.
Доктор фізико-математичних наук Олексій Агапітов, співробітник кафедри астрономії та фізики космосу фізичного факультету, залучений до проєкту в межах академічної мобільності в лабораторії космічних досліджень Каліфорнійського університету Берклі. Лабораторія відповідає за вимірювання магнітних та електричних полів на борту «Паркера» в рамках експерименту FIELDS і за вимірювання розподілу електронів. Олексій Агапітов працює над калібруванням електричних та магнітних хвильових вимірювань. Крім того, його дослідження спрямовані на вивчення механізмів генерації електромагнітних спалахів у сонячному вітрі, реєстрацію найшвидшої міжпланетної ударної хвилі зі швидкістю понад 2800 км/с, а також на розуміння природи світчбеків, їхнього виникнення та впливу на сонячну активність.
Дослідження Сонця мають велике значення для розуміння його впливу на Землю. Геомагнітні бурі, що виникають через сонячні спалахи, можуть впливати на електромережі, супутники та зв’язок. Результати місії Parker Solar Probe допоможуть краще прогнозувати ці явища та зменшити їхній вплив. У 2024 році сонячна активність досягла максимуму, що супроводжувалося потужними викидами плазми, які вплинули на геомагнітну активність. Космічний апарат Parker Solar Probe зафіксував міжпланетну ударну хвилю зі швидкістю 2800 км/с, що є найвищою зафіксованою швидкістю такого роду в Сонячній системі.
Залучення українського вченого до цього міжнародного проєкту є яскравим прикладом інтеграції української науки в світовий науковий простір.