"Це міна уповільненої дії для ринку та населення": Олег Климов розкритикував суперечливі поправки до законопроекту, що призведуть до зростання цін на ліки (ВІДЕО)

Українська фармацевтична галузь зіткнулася з новими викликами. Запропоновані зміни до законопроекту №11493, які передбачають квотування постачань ліків і скасування знижок для аптек, викликали жваву дискусію в професійних колах. Представники галузі б'ють на сполох, стверджуючи, що такі зміни можуть створити небезпечні прецеденти для ринку ліків, якості медикаментів та доступу до них українців.

Голова правління "Всеукраїнської фармацевтичної палати", член ради Міжнародної федерації фармацевтів, член Американської асоціації фармацевтів Олег Клімов в інтерв'ю УНН розкритикував ініціативи, які, на його думку, не мають достатнього обґрунтування, ставлять під загрозу громадське здоров'я і нівелюють досягнення вітчизняної фармацевтики.

- Вне ефіру ви показували нам деякі цікаві документи. Розкажіть, що там? У чому суть?

Зараз ми обговорюємо дуже цікаві зміни, які будуть у законодавстві про закупівлю ліків, що надходять до наших українських аптек, та про всі труднощі, з якими найближчим часом зіткнуться прості люди, а не лише власники самих аптечних мереж.

Справа в тому, що документи, про які зараз йдеться, ми отримали в суботу на нараді в Міністерстві охорони здоров'я як неофіційні документи. Це пропозиції від народного депутата від партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко та пропозиції поправок від комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я. Але станом на десяту годину ранку (інтерв'ю записувалося в середу, 18 грудня - ред.), ці документи офіційно не зареєстровані. Тобто ми зараз можемо говорити як про проект певних документів, які можуть так чи інакше вплинути на модель медикаментозного забезпечення в Україні.

- Хочеться від вас почути про основні тези. І що вас найбільше турбує серед них?

Мене, як фармацевта, турбує кілька речей у цих проектах. По-перше, Україна декларує семимильні кроки адаптації всього українського законодавства до європейських стандартів, норм і директив. І фармацевтична галузь не залишилася осторонь цих процесів, і це нормально. Але якщо ми беремо практику Європейського Союзу, то професійні громадські організації є одними з тих, хто активно бере участь у підготовці різних регуляторних актів у тій чи іншій країні Європейського Союзу. Це перше.

По-друге, нас турбує те, що останнім часом ми почуваємося масовкою в цих процесах, а не учасниками, нас практично не те що не чують, а приймаються рішення, які не мають економічного обґрунтування, якісь гасла і не більше. Тому ми активно включилися, зокрема "Всеукраїнська фармацевтична палата", в аналіз подібних нормативних документів, які існують в Європейському Союзі.

Наприклад, ми розглядаємо ініціативу, щоб без процедури реєстрації ці ліки надходили в Україну. Вибачте, будь ласка, я як фармацевт з багаторічним стажем, взагалі не розумію, як таке можна було ініціювати, тому що Україна є членом міжнародної Системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (РIC/S). Країни-члени мають спрощену процедуру реєстрації. А тут пропозиція запустити, хто хоче і як хоче. Вибачте - це, скажімо так, міна уповільненої дії, яка просто може знищити частину населення України, тому що ніхто не буде відповідати за контроль якості, за холодову ланцюг і так далі. Тоді, звісно, воно буде дешевше, оскільки процедуру реєстрації ніхто не пройшов, процедуру клінічних випробувань не пройшов, не погодив ці документи з регуляторними органами України. На нашу думку, це неприпустима пропозиція, і вона, я так думаю, готувалася людьми, які далеки від системи охорони здоров'я.

- Серед обговорюваних поправок є плани обмежити закупівлю ліків до 20% від загального обсягу виробництва. Якими можуть бути, на вашу думку, наслідки прийняття подібного?

В Україні до сих пір відсутня національна політика медикаментозного забезпечення. Це фундаментальна політика, яка затверджена в будь-якій країні Євросоюзу. Наші ж виписки орієнтовані виключно на фінансову модель. Ринок, який багато років поспіль формувався виключно на розсуд ринку. Тому що держава сказала - це не наша справа, розвивайтеся, у нас можна робити все, що не суперечить закону. І кожен представник бізнесу сформував ту систему ринку, яку сформував.

Виробники за час незалежності стали всі 100% приватними. Що ми отримали в результаті - ми отримали одну з кращих економік України, одну з потужних фармацевтичних економік світу. Сьогодні Україна експортує більше ніж у 86 країн світу. Нас ніхто там не чекав, ми прийшли туди з ефективними лікарськими засобами та доступними цінами. Це перше.

По-друге, коли Україна стала незалежною, всі аптеки були комунальної власності. На сьогодні таких аптек близько 1%, а в багатьох областях їх взагалі немає. Це знову ж таки показник ефективності держави як менеджера з управління надзвичайно важливим розділом доставки лікарських засобів до пацієнта.

І третє, що дуже важливо, складається таке враження, що винуватцем усіх бід, що ціна ліків в аптеках висока – це виключно через провину самих фармацевтів. Але це не так. Я просто два приклади хочу навести. У країнах Євросоюзу, де працює модель реімбурсації (виплата компенсації – ред.), продаж лікарських засобів на госпітальну групу варіюється від 30% до 55%. В Україні це близько 10%. А всі ці закупівлі йдуть за бюджетами - як регіональними, так і державними. Тобто знову роль держави зводиться до мінімуму.

Я хочу ще одне питання задати для роздумів усім слухачам: кожного року на програму "Доступні ліки" виділяється певна сума коштів. У минулому році це було близько 5,7 млрд, але один мільярд не використали. У 2022 році також не використали. Жодного року за цією програмою не була використана вся виділена сума. Хто відповів з чиновників, які відповідають за той перелік ліків, - ефективні вони чи неефективні? А наскільки ефективно лікування цими ліками? Тобто це також дуже важливі показники.

Тобто все фармацевтичне співтовариство підтримує те, що потрібно робити зміни і їх адаптувати під європейське законодавство. Але всі суб'єкти - держава, виробник, дистриб'ютор, аптека та населення - повинні однаково брати участь. Населення не повинно бути байдужим до свого здоров'я, не займатися самол