Українські пацієнти стали заручниками системи: чому Міністерству охорони здоров'я слід терміново оновити медичні протоколи.

Українська система охорони здоров'я потребує термінового оновлення медичних рекомендацій і протоколів. Деякі документи, які використовуються на практиці, морально застаріли й не враховують сучасних досягнень медичної науки та інновацій. Це не лише знижує якість лікування, а й ставить під загрозу життя та здоров'я пацієнтів, пише УНН.

Рекомендації та протоколи, що потребують оновлення

Ще в 2016 році спеціальна комісія затвердила адаптоване клінічне керівництво, яке рекомендує використовувати для обробки ран "людей-метеликів" виключно продукцію шведської компанії Molnlycke Health Care. Цей документ був складений на основі рекомендацій і висновків, зібраних у 2012 році. Він мав бути переглянутий ще в 2019 році, однак цього не сталося. Комісія більше п'яти років не оновлювала рекомендації, незважаючи на існуючий новітній досвід міжнародних колег, що дозволяє припустити наявність корупційних мотивів у її бездіяльності. Це керівництво в 2017 році стало основою медичного протоколу для лікування пацієнтів з буллезним епідермолізом. Таким чином, "людей-метеликів" в Україні позбавили права вибору медичних засобів для обробки ран, адже жодного аналога шведським пов'язкам у документації не було вказано.

Європейський консенсус щодо практичних порад з лікування буллезного епідермолізу 2021 року, опублікований Європейською академією дерматології та венерології радить лікарям використовувати індивідуальний підхід у лікуванні "людей-метеликів". "Вибір стратегії лікування рани має враховувати ефективність, переваги пацієнта та економічну доцільність", - йдеться в документі.

Економічна доцільність зокрема пов'язана з тим, що пацієнти з буллезним епідермолізом протягом життя змушені використовувати безліч пов'язок для обробки ран, і у деяких виробників, як-от у Molnlycke Health Care, вони дуже дорогі.

Водночас європейські лікарі в керівництві вказали цілий ряд виробників пов'язок, які можуть використовуватися при обробці ран пацієнтів з буллезним епідермолізом. Тобто вони дають можливість пацієнтам вибрати той медичний засіб, який їм найбільше підходить. Більше того, європейці радять лікарям у разі, якщо немає можливості використовувати спеціалізовані пов'язки, застосовувати марлю. Керівництво з клінічної практики лікування буллезного епідермолізу новонароджених 2024 року, опубліковане в British Journal of Dermatology, пропонує аналогічний підхід для запобігання травмування шкіри у дітей, які носять підгузники.

Проте в Україні міжнародні рекомендації ігнорують і наполегливо стверджують, що виключно шведські пов'язки можна застосовувати пацієнтам з буллезним епідермолізом.

Схожа ситуація склалася і з лікуванням деяких видів раку. Як розповів УНН член комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Валерій Зуб, є деякі протоколи лікування раку, які діють ще з 2007 року і з 2015 року. "Ми практично зараз 30 нозологій, найбільш частих локалізацій раку, опрацювали. Далі у нас близько 80 форм раку, які ми плануємо ще доповнити. І ми ініціювали, що в принципі, якщо відбувалися великі конференції ESMO тощо, якщо проводилися якісь клінічні дослідження, які точно є доказовою базою щодо ефективності нового виду лікування або нового препарату, щоб ми вносили так, як зараз робиться в більшості розвинених країн. Буквально відразу протягом 3-6 місяців вносяться всі зміни одразу в наші національні протоколи", - розповів Зуб.

За його словами, спеціалісти державного підприємства "Експертний центр Міністерства охорони здоров'я" повинні раз на 5 років переглядати медичні керівництва відповідно до чинного законодавства.

Він додав, що зараз комітет працює над тим, щоб національні медичні протоколи можна було змінювати не раз на 5 років, а постійно. "І встановити таку норму: якщо протокол змінюється більше, ніж на 50 відсотків, практично повністю змінюється підхід до лікування, наприклад, раку шлунка, то тоді створюється новий протокол. Якщо менше, ніж на 50 відсотків, то тоді можна вносити правки. Вносити їх у примітках, щоб додати якийсь новий препарат...", - пояснив Зуб.

Він нагадав, що по всіх медичних напрямках створені відповідні робочі групи за наказом Мінздраву, які повинні відстежувати зміни в міжнародних протоколах.

Варто зазначити, що оновлення протоколів - це не просто формальність, це питання ефективності лікування. Кожен медичний працівник повинен працювати за чіткими і сучасними правилами, щоб пацієнти отримували найкращий можливий догляд.

Яна Зінкевич, відомий волонтер і член профільного комітету Верховної Ради, яка багато років працює з військовими та постраждалими від війни, також підкреслює важливість актуальних протоколів у наданні медичної допомоги.

"Якщо в цілому говорити, то це виглядає як логічна ідея. Тому що протокол ТССС (Tactical Combat Casualty Care - протокол, який описує порядок, вимоги та положення, що регулюють надання медичної допомоги пораненим бійцям безпосередньо на полі бою - ред). Тобто, цілком доречно оновлювати наші протоколи тоді, коли з'являються нові міжнародні рекомендації, а не раз на 5 років, як зараз", - відзначила Яна Зінкевич в коментарі УНН.

Очевидно, часто лікарі змушені діяти на власний розсуд через відсутність чітких рекомендацій. Це створює ризики для пацієнтів і одночасно демотивує медиків, які не можуть покладатися на офіційні документи, адаптовані до нових реалій.

Співпраця з профільними організаціями

Важливо, щоб Міністерство охорони здоров'я співпрацювало з українськими міжнародними організаціями, які можуть надати технічну та методичну підтримку в розробці нових протоколів. Ведомство також повинно самостійно тримати "руку на пульсі" і відстежувати зміни в міжнародній практиці лікування, в тому числі і буллезного епідермолізу.

"Якщо є якась ініціатива оновити клінічний протокол і вже є більш сучасні підходи, відкриття, наука пішла вперед - Мінздрав це робить за ініціативою профільних організацій або за власною ініціативою", - зазначив член профільного комітету Верховної Ради Дмит