Аудитори НАБУ оголосили про проведення вибіркової перевірки бюро - лише за час роботи чинного директора.

Іноземні аудитори Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) проведуть перевірку ефективності роботи бюро лише за період з 6 березня 2023 року по 18 листопада 2024 року, тобто тільки за час, коли його очолює діючий директор Семен Кривонос. Таким чином, усі порушення в роботі антикорупціонерів, які були допущені до 2023 року, залишаються поза увагою, пише УНН.

Деталі

В НАБУ 3 жовтня нарешті розпочався перший зовнішній незалежний аудит. Нещодавно аудитори після критики з боку громадськості нарешті затвердили критерії та методику оцінки ефективності роботи бюро.

"Затвердити період, який охоплюватиме оцінку (аудит) ефективності діяльності НАБУ, з дати призначення поточного директора НАБУ до дати затвердження комісією критеріїв і методики проведення оцінки ефективності НАБУ, а саме з 6 березня 2023 року по 18 листопада 2024 року", - визначили аудитори на своєму засіданні.

Таким чином, без уваги першого аудиту в НАБУ залишиться величезний проміжок часу з моменту створення цього органу, коли ним керували Артем Ситник та його перший заступник Гізо Углава, якого зараз звинувачують у "зливах" інформації з бюро та тиску на викривачів.

Скільки ще порушень могло бути скоєно за час, не охоплений аудитом, залишається лише здогадуватися, однак очевидно, що обмеження аудиту лише останніми роками викликає питання щодо його повноти та об'єктивності. Ігнорування періоду, коли НАБУ очолювали попередні керівники, створює ризик приховування системних проблем та зловживань, які могли вплинути на репутацію та ефективність бюро.

Аудит, який би охоплював увесь період діяльності НАБУ, з моменту його створення, забезпечив би більш комплексну та прозору оцінку роботи органу, а також дозволив би виявити всі можливі порушення та проблеми, незалежно від того, коли вони мали місце. Адже вибірковий підхід до перевірки ставить під сумнів реальні цілі та результати цієї ініціативи.

Додамо

Останнім часом у громадськості накопичилося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, неодноразово звучать заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, зокрема, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ приймаються під впливом зовнішніх факторів, а не на основі закону. Серед осіб та інститутів, які, на його думку, здійснювали цей тиск, були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Углава підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.

Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна мета антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення "зовнішніх" цілей.

Крім того, правозахисники б'ють тривогу через систематичні порушення з боку детективів НАБУ та прокурорів САП презумпції невинуватості.

Це зафіксували, зокрема, і в тіньовому звіті до розділу 23 "Правосуддя і фундаментальні права" звіту Європейської комісії по Україні за 2023 рік, підготовленому коаліцією громадських організацій. Згідно з документом, у ряді судових справ судді фіксували порушення принципу презумпції невинуватості з боку детективів НАБУ, які в публічних коментарях і інтерв'ю фактично "призначали" фігурантів винними.

Нерідко гучні звинувачення топ-чиновників з боку НАБУ в результаті завершуються виправдувальними вироками. Прикладом є справа екс-міністра Володимира Омеляна. Його звинуватили у втраті бюджету через скорочення портових зборів, які він ввів. Але в суді всі аргументи детективів і прокурорів САП були повністю розбиті як незначні. До речі, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ні детективи НАБУ, ні прокурори САП не понесли.

Схожа історія може повторитися з екс-міністром Миколою Сольським, якого в травні звинуватили у привласненні землі в Сумській області на користь бійців АТО. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства вичерпані, однак детективи вирішили заявити про це лише в цьому році. Крім того, в той момент, коли Сольський досяг результатів у переговорах з поляками щодо розблокування кордону.

Тим не менш, наявні в публічному доступі матеріали свідчать про сумнівні докази детективів, що підтвердив експертний висновок маніпуляцій з експертизами по цій справі. Одну з них вони намагалися "злити" і анулювати через суд - ймовірно, через те, що така експертиза свідчила про невинуватість екс-міністра.