Гроші – це більше, ніж просто папір або метал. Це своєрідна хроніка народу, щоденник його історії, зафіксований у портретах і символах. Українські гривні – не виняток. Кожна купюра розповідає свою складну історію про людину, яка зробила значний внесок у розвиток держави, науки, культури або боротьбу за незалежність.
Проте за кожним портретом, відчеканеним на банкноті, стоїть не лише героїчний епос, але й драматичні колізії, політичні інтриги, складні моральні вибори. "Телеграф" пропонує розглянути, що не так з цими героями і чому їх сприйняття може бути неоднозначним.
Одна гривня, нещодавно ставши монетою, має на собі портрет князя Володимира Великого. Він відомий як хреститель Русі та один із засновників української державності. Тризуб, що є його родовим знаком, став державним гербом України, підкреслюючи важливість цієї постаті в історії країни.
Проте правління Володимира Великого також асоціюється з централізацією влади та політичними інтригами. Деякі дослідники вважають, що він прагнув зміцнити свою владу шляхом підкорення інших князівств.
На двохгривневій банкноті зображений князь Ярослав Мудрий. Його правління відзначалося ухваленням перших законів (Руська Правда), будівництвом Святої Софії та розвитком освіти. Ярослав Мудрий є символом культурного та політичного розквіту Київської Русі.
Водночас його правління супроводжувалося боротьбою за владу між братами, що призвело до політичної нестабільності. Деякі історики вважають, що саме його дії сприяли розділенню Русі на окремі князівства, що врешті-решт ослабило державу і зробило її вразливою до зовнішніх загроз, таких як монгольське нашествіє.
Портрет Богдана Хмельницького прикрашає п’ятигривневу банкноту. Як перший гетьман України, він відіграв ключову роль у боротьбі за незалежність від польського панування. Проте його дії, зокрема Переяславська угода, викликають суперечливі оцінки в сучасному контексті.
Переяславська угода з Московією, яку він уклав у 1654 році, стала предметом критики за те, що фактично призвела до втрати автономії України і підпорядкування Москві. Багато сучасних істориків вважають цю угоду помилкою, що мала катастрофічні наслідки для української державності.
На десятигривневій купюрі зображений гетьман Іван Мазепа, постать якого також є суперечною. В Україні його часто вважають героєм завдяки спробам отримати автономію для України під час Північної війни.
Проте його союз зі шведами та звинувачення у зраді Петру I формують негативний імідж. Багато вважають, що саме Петро I порушив умови угоди з Мазепою, і тому звинувачення у зраді є несправедливими.
Банкнота номіналом у двадцять гривень демонструє портрет Івана Франка — видатного українського письменника і громадського діяча. Його творчість і внесок у розвиток української літератури та культури не потребують додаткових коментарів.
Він прагнув інтегрувати світову культуру в українську літературу, проте його підходи іноді сприймаються як елітарні. Франко часто критикував буржуазну літературу, але деякі його концепції можуть бути сприйняті як радикальні або відсторонені від реалій життя простих людей. Його ідеї про соціальну справедливість і демократизацію культури можуть бути сприйняті як утопічні.
На п’ятдесятигривневій купюрі зображений Михайло Грушевський — історик і політичний діяч, який був головою Центральної Ради під час визвольної боротьби України. Його концепції походження України від Русі мають значний вплив на сучасну українську ідентичність. Проте дії Грушевського як політика викликають багато нарікань, оскільки ідея соціалізму в той час призвела до знищення УНР і, врешті-решт, до окупації України Росією.
Тарас Шевченко представлений на ста гривнях у двох варіантах – молодому та старому віці. Він символ української культури та боротьби за свободу.
Однак його поезія часто сприймається як занадто патетична або політизована, а деякі дослідники стверджують, що він не завжди адекватно відображав реалії свого часу. Це ставить під сумнів його роль як "національного пророка".
На двохсотгривневій купюрі зображена Леся Українка — видатна поетеса і драматург, яка представляє гендерну рівність в українському пантеоні національних героїв.
Її постать також не позбавлена суперечностей. Творчість Лесі Українки часто інтерпретується через призму фемінізму і націоналізму, але це може призвести до спрощення її творчості. На рубежі 19-20 століть поетеса була вражена ідеями соціал-демократів. Вона підкреслювала, що соціал-демократичний рух, що охопив всю Європу, "занадто універсальний, щоб українська нація могла обійтися без нього".
На п’ятисотгривневій купюрі зображений філософ Григорій Сковорода, чия філософія заперечує матеріальні цінності, що надає іронії його присутності на грошах. Простими словами, філософія Григорія Савича була побудована на запереченні матеріальних цінностей, слави і розкоші, всього того, що символізують гроші.
Нарешті, на новій тисячогривневій купюрі бачимо портрет академіка Володимира Вернадського — видатного вченого та першого голови Української академії наук. Проте його постать також має свої суперечності та виклики, які слід розглянути.
Вернадський сам визначав себе як росіянина за культурою, навіть коли все його життя було пов’язане з Україною. Хоча він зробив багато для розвитку науки в Україні