НАБУ почало розслідування щодо нового міністра агрополітики: хто може отримати від цього вигоду?

Національне антикорупційне бюро України розпочало перевірку щодо міністра аграрної політики Віталія Коваля через інформацію в ЗМІ про те, що він проживає в квартирі вартістю 17,7 мільйона гривень, оформленій на його тещу-пенсіонерку. Про це повідомляє "Слідство.інфо", пише УНН.

Деталі

Журналісти 23 вересня опублікували розслідування, в якому стверджувалося, що міністр агрополітики Віталій Коваль проживає в квартирі площею 170 квадратних метрів в елітному ЖК. За їхніми даними, квартира належить його тещі - 69-річній пенсіонерці, яка, ймовірно, не мала офіційного доходу для її придбання. Орієнтовна вартість житла становить 17,7 мільйона гривень.

У НАБУ повідомили, що "вживають заходів для виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості".

Однак незрозуміло, чому цим питанням займається НАБУ, а не Національне агентство з питань запобігання корупції (НАПК).

Віталія Коваля призначили на посаду міністра аграрної політики та продовольства 5 вересня 2024 року. Раніше він чотири роки очолював Рівненську обласну адміністрацію, а потім майже рік Фонд державного майна. Проте, НАБУ зацікавилося ним лише після призначення на посаду міністра агрополітики.

До призначення Коваля обов'язки міністра агрополітики виконував Тарас Висоцький, а перед цим посаду міністра обіймав Микола Сольський.

Цікаво, що вони обидва також є фігурантами кримінальних проваджень, які розслідує НАБУ.

Висоцького підозрюють у причетності до зловживань на двох закупівлях макаронів на початку повномасштабного вторгнення. А Сольського - в організації заволодіння землями Національної аграрної академії в Сумській області для передачі їх військовим АТО, проте ще в 2017 році, тобто задовго до того, як він отримав посаду міністра.

Обидва ці справи виглядають досить сумнівно, якщо аналізувати доказову базу. Так, НАБУ в серпні взагалі призупинило розслідування кримінального провадження проти Висоцького.

Справу проти Сольського детективи продовжують розслідувати, хоча це триває вже більше 5 років - з 2019 року.

За версією НАБУ, землі, які Сольський як адвокат допоміг отримати учасникам АТО, нібито перебували у користуванні держпідприємств НААН ("Іскра" і "Надія"), а тому не могли бути передані АТОвцям. У своїх аргументах, хоча детективи та прокурори посилаються на копію Державного акта, виданого артелі Сталіна, де закреслено "артель Сталіна" і ручкою дописано "Іскра", однак самі ж скептично ставляться до таких доказів.

Оригінал цього документа взагалі не бачили ні в жодному державному органі - ні в НААН, ні в Інституті сільського господарства Північного Сходу, ні в Госгеокадастрі, ні в Роменській державній райадміністрації Сумської області (де знаходяться спірні землі).

Більше того, Верховний суд і судові експертизи вже спростували версію антикорупціонерів про те, що ці землі дійсно мають відношення до НААН.

Водночас, експертизу, яку замовило НАБУ по цій справі, детективи намагалися сховати і анулювати. Існує ймовірність того, що вона могла свідчити про невинуватість Сольського.

Чому детективи НАБУ вирішили оголосити про підозру в той час ще діючому міністру агрополітики Миколі Сольському лише в травні цього року, фактично через 5 років після початку слідства, достеменно невідомо, проте експерти вбачають у цій справі ознаки політичного переслідування.

Останнім часом часто звучать заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, зокрема, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ приймаються під впливом зовнішніх факторів, а не на основі закону.

Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна мета антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення "зовнішніх" цілей.

Не виключено, що й у випадках з "переслідуванням" міністрів агрополітики НАБУ насправді може виконувати вказівки міжнародних партнерів, які фінансують фактично окремий силовий блок в Україні. Чому це потрібно західним партнерам? Для цього є кілька ймовірних пояснень:

• Зерновий коридор. Завдяки переслідуванню колишніх міністрів агрополітики можна "тиснути" на нових міністрів для рішень щодо експорту зерна, квот або співпраці з потрібними іноземними компаніями.
• Відкриття ринку землі. Міжнародні компанії можуть мати свої інтереси щодо приватизації земельних ділянок в Україні, а відповідно міністр агрополітики потрібен для впливу на "необхідні рішення".
• Конкуренція кандидатів на пост міністра від міжнародних партнерів. Наразі призначення контролюється здебільшого українською владою, проте міжнародні партнери з ними стали серйозно конкурувати за високі посади.

Отже, хоча переслідування міністрів може виглядати як спроба боротьби з корупцією, насправді це може бути внутрішня боротьба за вплив, геополітичні та економічні інтереси міжнародних структур.

Досі, наприклад, незрозуміло, чому справа Сольського активізувалася одночасно з переговорами з поляками. І чому напередодні досягнення рішення ситуації з поляками НАБУ оголошує підозру, і поляки з формальних причин виходять з переговорів, залишаючи ситуацію "підвісеною" досі. Деякі учасники ринку схиляються до думки, що детективи НАБУ навмисно підгравали полякам.

До речі, в грудні завершуються розумні терміни слідства по Сольському, а переконливих доказів провини досі немає.