Навіть на третьому році повномасштабної війни, окрім очевидного зовнішнього ворога, залишається певна кількість українських громадян, які йому допомагають. Про це свідчить статистика затримань людей, які передають росіянам координати як цивільних, так і військових об'єктів, а також місць дислокації і маршрутів переміщення наших воїнів.
"Телеграф" поцікавився, що стоїть за історіями коректувальників вогню і які варіанти покарання передбачені законодавством для поплічників ворога.
Викриття та затримання українців, які допомагають ворогу завдавати ударів по цивільних або військових об'єктах, з початку повномасштабного вторгнення відбувається регулярно. Вони діють як наодинці, так і в групах, як поблизу лінії фронту, так і в глибокому тилу. Наприклад, у липні цього року Служба безпеки України вийшла на слід 49-річного жителя Донбасу, який "зливав" ворогу позиції наших артилеристів, що стримують штурми ворога. А ще намагався дістати координати розрахунків протиповітряної оборони в районі Константинівки.
В Одесі з інтервалом у два місяці затримали трійцю молодих людей, які коректували ракетні удари не лише по курортному місту, зокрема, завданий 15 березня ракетами "Іскандер", але "працювали" в столиці, а також у Полтавській та Житомирській областях.
У перші дні листопада контррозвідка СБУ "на гарячому" спіймала 23-річного жителя Сум, який якраз виконував чергове завдання свого російського куратора. Саме за його наведенням були атаковані житлові будинки в обласному центрі 22 жовтня. Тоді дрони-камікадзе вбили маму з 14-річною донькою, а також їхню родичку.
У свої ряди ворожа розвідка залучає українців різними способами, часто це відбувається через різні тематичні проросійські Telegram-канали або соцмережі. Але бувають і винятки. Наприклад, 23-річний чоловік із Покровська Донецької області зависав на сайті знайомств, познайомився там з дівчиною, яка виявилася співробітницею російських спецслужб. Після обміну люб'язностями вона почала просити його виконати певні доручення, молодий чоловік погодився: завдання полягали у спостереженні за роботою української протиповітряної оборони. Для цього покровчанин навіть переїхав до Сум, зняв там квартиру і влаштував у ній спостережний пост, з якого вів онлайн-трансляції обстрілів міста.
Дехто приєднується до допомоги росіянам завдяки своїм знайомим. Наприклад, охоронника дитячого садка з Запоріжжя на такий шлях підштовхнула хористка з місцевої церкви, яка підпорядковувалася УПЦ ("Московському патріархату"). Сама жінка перебралася на окуповану частину області і шукала помічників у отриманні даних з території, підконтрольної Україні. Одне з таких донесень від запорожця призвело до удару по Степногорську ще в переддень початку 2024 року, тоді загинув один чоловік, також були зруйновані житлові будинки.
- Злочини, пов'язані з коректуванням ворожого вогню, СБУ викриває практично в усіх регіонах, приділяючи особливу увагу прифронтовим, – йдеться у відповіді на запит "Телеграфа" управління взаємодії зі ЗМІ та громадськістю СБУ. – У процесі документування цих злочинів слідчі СБУ виділяють кілька найбільш типових мотивів, за якими громадяни допомагають ворогу. Зокрема, це ідеологічні переконання, обіцянка грошової винагороди, шантаж або погрози фізичного насильства (наприклад, якщо родичі людини проживають на тимчасово окупованій території).
- Свідомливі люди, які піддаються шантажу такого роду, звертаються до правоохоронних органів, — зазначає у відповіді на аналогічне питання начальник управління Департаменту нагляду за дотриманням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора Іван Кисилевич. – Ми мали справу з зверненням військового, до якого з погрозами щодо його батьків, що проживають в окупованому Криму, звернулися працівники ФСБ, вимагаючи певну інформацію. Наші спецслужби в рамках кримінального провадження забезпечили надання недостовірної інформації, ідентифікували представників ворога і забезпечили запобігання ризиків впливу на родичів військового – вивезли з окупації.
Також ми досліджували мотиви осіб, які стають коректувальниками, і, на жаль, у більшості випадків це корисливість і особисте протиправне збагачення. Але необхідно врахувати, що найчастіше мотиви пов'язані і існують у сукупності (окрім корисливого є ще ідеологічні та політичні – Авт.). Виділити категорію осіб, які, так би мовити, знаходяться в групі ризику, досить складно, враховуючи індивідуальні причини, які підштовхують до вчинення злочину, такі як матеріальний стан, особисті невдачі, нереалізованість, родинні або історичні зв'язки з країною-терористом, ідеологічні переконання тощо.
Кримінальні дії українців, що сприяють здійсненню ударів по позиціях ЗСУ на лінії фронту, енергетичним об'єктам, підприємствам і житловим районам або військовим частинам, силовики кваліфікують найчастіше за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ) та ст. 111 (державна зрада). А в прес-службі Офісу Генпрокурора додають, що іноді дії несвідомих українців підпадають під диверсійну діяльність (ст. 113 ККУ). Йдеться про випадки, коли ворогу надають дані про розташування об'єктів інфраструктури з подальшою закладкою вибухівки з метою пошкодження об'єктів важливого народного господарства або оборонного значення (наприклад, майно залізниці).
- З початку повномасштабного вторгнення РФ слідчі Служби безпеки України почали майже 600 кримінальних проваджень за статтею 114-2 ККУ, тобто за несанкціоноване поширення інформації про ЗСУ.