Снаряди не вибухали, кулемети не стріляли: чому екс-чиновника Міноборони Лієва знову закрили в СІЗО та які подальші кроки.

22 січня Шевченківський районний суд Полтави з третьої спроби обрав для колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександра Лієва запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 9 млн грн. На період розслідування справи його на 52 дні відправили до слідчого ізолятора.

Дешеві аналоги іноземного виробництва "клинить" після першого пострілу

Екс-чиновника підозрюють у постачанні неякісних кулеметів для бойових підрозділів Збройних Сил України. Це чергове підозра, яке правоохоронні органи висунули Олександру Лієву щодо розтрати державних коштів під час закупівлі боєприпасів у 2022 році.

Також обрано запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 18 млн гривень — і одному з керівників державного підприємства, назва якого поки що не розголошується, через яке відбувалася ця угода. Йому та ще одному посадовій особі держпідприємства висунуто підозру у привласненні та розтраті майна, перешкоджанні законній діяльності ЗСУ, а також у службовому підробленні.

Вибір запобіжного заходу третьому спільнику арештованих буде вирішено пізніше.

- Працівники Державного бюро розслідувань встановили, що колишній чиновник Міноборони та двоє керівників державного підприємства в 2022 році мали поставити на фронт 400 сертифікованих крупнокаліберних кулеметів. Однак замість якісної зброї в війська потрапили дешеві аналоги іноземного виробництва без маркування, непридатні для використання за призначенням, — повідомив "Телеграфу" деталі резонансної справи представник теруправління ГБР у Полтаві Олександр Белка. — Лише після першого або кількох пострілів у них виходили з ладу механізми, вони не могли стріляти чергами, а це основна характеристика кулеметів. Через це наші воїни могли зазнати суттєвих втрат.

Крім того, було поставлено лише половину кулеметів від заявленої кількості.

Виходячи з того, що суд відбувається в Полтаві, за місцем розташування ТУ ГБР, яке займається розслідуванням справи, можна припустити, що несправні кулемети, ймовірно, були виявлені на харківському або сумському напрямках, оскільки управління поширює свою діяльність, зокрема, на Сумську та Харківську області.

Судячи з даних, які сам Лієв оприлюднив у Фейсбуці, йдеться про контракт № 403/1/22/21 між Міноборони та ДП "Спецтехноекспорт", яке входить до структури державної компанії "Укрспецекспорт" на постачання 400 кулеметів ДШК калібром 12,7 x 108 мм і ще 26 кулеметів типу КПВТ, а також різних патронів і снарядів. Контракт був укладений ще в березні 2022 року на суму 193 млн грн. Загальна ж вартість озброєння, яке повинно було бути поставлено на фронт, перевищувала 6 млн євро.

Довідка

ДШК — перший радянський станковий крупнокаліберний кулемет Дегтярьова-Шпагіна під патрон 12,7×108 мм, був прийнятий на озброєння Червоною армією в 1939 році. З того часу аналоги ДШК використовуються багатьма арміями пострадянських і постсоціалістичних країн. Зараз на полі бою обидві воюючі сторони використовують модернізований варіант кулемета — ДКШМ.

КПВТ — крупнокаліберний кулемет Володимирова танковий — модифікований варіант однойменного піхотного кулемета для озброєння бронетехніки.

На мертвий вантаж документи надходили частинами.

Як пишуть Українські національні новини, посилаючись на власні джерела, "Спецтехноекспорт" залучив до виконання замовлення словацьку компанію "ХХeurop s.r.o.", що спеціалізується на постачанні різних видів військової техніки, а також на її модернізації.

Міністерство оборони, не відкладаючи, здійснило попередню оплату в розмірі 97 % від суми контракту.

Поставка повинна була бути здійснена в найкоротші терміни. Але щось пішло не так. Перша партія кулеметів ДШКМ 12,7 мм у кількості 200 штук виробництва словацької компанії "Kolarms s.r.o.", що забезпечує потреби в зброї власної армії, а також армій Чехії, Румунії, Болгарії, Угорщини та інших країн, надійшла лише в травні. Як на зло, на нього не було експлуатаційної книжки (формуляра, в якому фіксується рух зброї, історія її перебування у військових частинах, результати перевірки бою, відомості про можливий ремонт тощо). А без цього, виявляється, міністерство не мало права передавати ДШК і КПВТ на фронт. Тому замість того, щоб збивати ворожі "шахеди" в небі України, крупнокаліберні кулемети цілих вісім місяців лежали "мертвим вантажем" на складі однієї з військових частин під Києвом. Лише в червні "Спецтехноекспорт" отримав від іноземних партнерів необхідні документи, але лише частину. Інші надійшли лише в кінці листопада. І то, якби в. о. директора Олександр Лієв особисто не зателефонував словацьким партнерам, невідомо, скільки ще довелося б їх чекати. Врешті-решт, військові фахівці частини, де зберігалися кулемети, винесли вердикт: "Кулемети якісні, комплектність дотримана". Після цього представники Департаменту МОУ склали акт приймання-передачі, який Лієв завізував. І це відкривало зброї "дорогу" на фронт.

У будь-якому випадку, саме так пояснював підозрюваний на своїй сторінці у Фейсбук хід подій у той час, коли проти нього почалося розслідування.

Отже, кулемети пролежали без руху в Україні до січня 2023 року. Проте, користі від їх використання не було, а, скоріше, навпаки. Військові підрозділи почали скаржитися, що передані МО кулемети "клинить".

Щодо інших 200 кулеметів, за які були перераховані кошти, то Лієв зазначає: "ГП "Спецтехноекспорт" повідомило, що не зможе їх поставити, оскільки хтось перекупив їх у постачальника, і