В Україні триває всеукраїнська інформаційна кампанія "Україна для кожної дитини", метою якої є розповісти громадянам про різні форми сімейного виховання в Україні, про що пише УНН.
Сьогодні на обліку по усиновленню перебуває понад 15 тисяч українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Проте проблема полягає в тому, що більшість кандидатів на усиновлення прагнуть взяти в сім'ю дітей віком до 6 років і без братів та сестер, тоді як понад 90% дітей в установах старші.
Також, за даними Нацсоцслужби, за період з 24 лютого 2022 року по 1 січня 2024 року 1786 дітей залишилися без батьківської опіки внаслідок військового вторгнення (смерть, загибель батьків, відсутність зв'язку з батьками). З 1786 дітей – 1188 дітям встановлено статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківської опіки.
В Україні існує платформа "Україна для кожної дитини", де в єдиному місці можна отримати покроковий алгоритм дій, щоб прийняти дитину в свою сім'ю, дізнатися про усиновлення, сімейні форми виховання та патронат, знайти потрібного експерта або експертку та інше.
Для тих, хто хоче прийняти дитину в сім'ю, на сайті платформи є розділ "Лінія турботи", там можна отримати первинну консультацію. Таким чином усім бажаючим нададуть відповіді на юридичні питання, а також можливість отримання консультацій від працівників соціальної сфери, підтримку від психолога-консультанта.
Існує кілька способів прийняття дитини в сім'ю. Зокрема, в Україні, окрім усиновлення, передбачені такі форми сімейного виховання, як опіка/попечительство, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу, а також послуга патронату над дитиною. Пропонуємо дізнатися про них детальніше.
Усиновлення - це сім'я для дитини назавжди.
Усиновлена дитина стає частиною нової сім'ї на правах народженої, з рівними правами та обов'язками, як і у біологічних дітей.
Сімейне середовище - це саме те місце, яке створює у дитини відчуття безпеки, довіри та любові. Це єдина форма виховання, яка гарантує дитині стабільну та постійну сімейну підтримку.
Прийомна сім'я
Це сім'я, яка прийняла на виховання від 1 до 4 дітей. Тут діти отримують тепло, підтримку та мають можливість рости і розвиватися в безпеці і любові. Держава виділяє кошти на утримання дітей.
Дитячий будинок сімейного типу
Велика прийомна сім'я або дитячий будинок сімейного типу – це сім'я, де виховують дітей, які залишилися без батьківської турботи. Така сім'я може прийняти від 5 до 10 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківської опіки.
Патронат
Патронатна сім'я надає дитині необхідну турботу і створює безпечні умови для її розвитку в той час, коли її біологічна сім'я не може виконувати свої обов'язки з різних причин (хвороби, складні життєві обставини, втрата житла тощо). Паралельно з перебуванням дитини в патронатній сім'ї соціальні служби працюють з її батьками, щоб вони могли вирішити свої проблеми і знову взяти дитину на виховання.
Опіка та попечительство
Опіка/попечительство – виховання дітей у сім'ї опікуна/попечителя. Така форма передбачена переважно для родичів, але і для тих, хто пройшов спеціальне навчання. Ви стаєте законним представником дитини і відповідаєте за її життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток. При цьому держава надає фінансову підтримку на утримання дитини.
Опіку встановлюють над дітьми до 14 років. Попечительство встановлюють над дітьми від 14 до 18 років.
Кожна дитина в Україні повинна рости в безпечній та турботливій сім'ї, мати можливості для повноцінного і гармонійного розвитку.
Опіка або попечительство в Україні є однією з найпоширеніших форм сімейного виховання. У сім'ях опікунів, попечителів виховуються понад 45 тисяч дітей. Це 3 з 4 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки.
УНН пропонує прочитати історію родини Шереметов з Дніпропетровщини, яка відкрила двері свого дому для трьох дітей.
Сім'я Шереметов взяла під опіку чужих дітей, двох братів і сестричку: 11-річного Арсенія, 13-річного Єлисея та маленьку Адель. Дівчинці 10 серпня виповнилося два роки. А в цілому вже йде другий рік, як діти живуть у цій сім'ї.
Чому саме опіка
Ігор Вікторович Шеремет довгий час працював на залізниці, рано пішов на пенсію, чоловік зізнається, що рішення про опіку приймали спільно, всією родиною. Разом з дружиною зателефонували доньці, поспілкувались з онуком. Донька сказала: не хвилюйтеся, дітей підтримуватимемо всі разом.
Шеремети подали заяву і пакет необхідних документів, після чого було прийнято рішення про встановлення опіки. Звичайно, перед цим було спеціальне навчання і консультації з психологами. Чоловіку і дружині пояснили різницю в опіці та попечительстві. Зокрема, вони опікають дитину віком до 14 років. А попечительство встановлюється над дитиною віком від 14 до 18 років. Але як опікун, так і попечитель є законними представниками інтересів дитини. Вони несуть відповідальність за її життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток. У Шереметов за кілька місяців всі бюрократичні питання вирішилися.
"Хлопці дуже рано стали дорослими. За час, що вони у нас, змінилося все: поведінка, світогляд, ставлення до побуту. Ми намагаємося підготувати дітей до дорослого життя. Бесідуємо про різні життєві ситуації, у них немає рожевих окулярів. Ось, наприклад, з самого початку ми завели фінансовий зошит, де ведемо сімейний бюджет. Разом з дітьми робимо покупки, щоб вони розуміли, як і чим живе сім'я. Так формується їх фінансова грамотність. Навіть дворічна Адель стала більш відкритою. Раніше дівчинка була як їжачок. Зараз - зовсім інша дитина", - ділиться з нами Наталі