В українських селах існувала унікальна торгівельна система: історик розповів, як наші пращури купували товари "на відсип".

У наш час, коли ми звикли до грошового обігу, важко уявити, як наші предки здійснювали обміни без грошей. Проте історія свідчить, що в Україні існувала безгрошова система, де товари обмінювалися на інші товари.

Наприклад, за один глиняний горщик можна було отримати дві курки, сто яєць або п’ять буханець хліба. Однак, як зазначає український історик Олександр Алферов, не всі горщики були однаковими за розміром і якістю, що ставило під питання справедливість таких обмінів.

Система "на відсип"

Існували згадки про те, що за горщики платили "на відсип", тобто віддавали стільки зерна, скільки горщик міг вмістити. Ця практика була поширена ще 200-300 років тому і навіть мала місце 100 років тому. Це свідчить про те, що глиняний посуд був не лише побутовим предметом, але й важливим елементом в економічному відношенні.

Ярмарки як торгові площі

Ярмарки також відігравали важливу роль у купівлі та продажу горщиків. На таких заходах гончарі пропонували свої вироби за доступними цінами – керамічний горщик коштував приблизно 2-3 копійки. Ярмарки стали місцем, де зустрічалися виробники та споживачі, що сприяло розвитку торгівлі та економічним відносинам у суспільстві.

Технологія виготовлення

Глиняні горщики виготовлялися з особливої глини, яка була вогнетривкою. У різних регіонах України використовували різні технології виготовлення та випалу горщиків, що впливало на їхню якість і довговічність. Гончарі дотримувалися традиційних методів формування на ніжковому колі та випалу в горнах. В залежності від технології випалу колір готового виробу міг варіюватися від жовтого до червоного.

Соціальний аспект обміну

Обмін товарами не лише забезпечував потреби людей у повсякденному житті, але й укріплював соціальні зв’язки між громадами. Наприклад, під час великих свят або ярмарків люди збиралися не лише для торгівлі, але й для спілкування та обміну новинами. Це створювало атмосферу єдності та взаємодопомоги.

Таким чином, купівля товарів в безгрошову епоху була складним процесом, умінням вести торгівлю. Ця традиція залишила значний слід в історії української культури та економіки.

Раніше "Телеграф" розповідав, як гречка завоювала Україну. Цікаво, що назва цієї культури викликає безліч дискусій серед дослідників.