Єкатерина Гандзюк була відомою громадською та політичною діячкою, депутатом Херсонської обласної та міської рад. У 2018 році на Єкатерину вилили сірчану кислоту, внаслідок чого вона отримала 40% опіків тіла. Після складних операцій активістка померла в лікарні. Справа Гандзюк стала однією з найгучніших в українському медіапросторі.
"Телеграф" нагадає, якою була діяльність Гандзюк, хто відповідальний за її смерть і де поховали активістку.
Єкатерина Гандзюк народилася в Херсоні в 1985 році. Вона була активісткою партії "Батьківщина" та брала участь в Помаранчевій революції. У 2006 році Гандзюк стала депутатом Херсонської облради від БЮТ. Єкатерина була співзасновницею Агентства громадянської журналістики "МОСТ", яке займалося антикорупційними дослідженнями в Херсонській області.
Гандзюк брала участь в Євромайдані та боролася в Херсоні з "російським миром". Вона допомагала переселенцям і займалася волонтерством. У 2014 році жінка стала депутатом Херсонської міської ради від Батьківщини. Була радницею Херсонського міського голови.
Гандзюк активно протистояла проросійським силам у Херсонській області. Вона висловлювалася проти організатора "російських пробіжок" у Херсоні — Кирила Стремоусова. Він неодноразово влаштовував провокації в міській раді Херсона та популістські мітинги.
Єкатерина висвітлювала корупційні випадки в Херсонській області. У 2018 році вона повідомила, що 200 громадян з підробленими "посвідченнями журналістів" отримали зброю за останні 4 роки.
У липні 2018 року на Гандзюк було скоєно напад. Активістку облили сірчаною кислотою, внаслідок чого вона отримала 40% опіків тіла. Їй провели кілька складних операцій, але це було марно. У листопаді 2018 року Єкатерина померла, їй було 33 роки. Причиною смерті стала поліорганна недостатність і хімічні опіки.
Гандзюк поховали на Херсонському міському кладовищі. На могилу активістки принесли безліч живих квітів. Там встановили скромний дерев'яний хрест.
Пізніше Гандзюк встановили білий пам'ятник у вигляді хреста з надгробними плитами білого та сірого кольорів. На хрест прикріпили кольоровий портрет активістки. Також на місці поховання можна побачити лавки, вази для квітів і свічники.
Після смерті активістки небайдужі розпочали акцію "Хто замовив Катю Гандзюк?", щоб правоохоронні органи покарали винних. Виконавцями нападу на Гандзюк визнали Микиту Грабчука, Володимира Василевича, В'ячеслава Вишневського, Віктора Горбунова та Сергія Торбіна. Вони визнали себе винними та отримали покарання – від 3 до 6,5 років ув'язнення.
Правосуддя визнало, що замовником замаху на Гандзюк був екс-голова Херсонської облради Владислав Мангер. Співорганізаторами стали колишній помічник нардепа Паламарчука Ігор Павловський та радник голови Херсонської облради Олексій Левін. Павловський у 2020 році був засуджений умовно. Він замовчував факти нападу на Єкатерину Гандзюк.
У той час як у 2023 році Мангеру та Левіну призначили по 10 років позбавлення волі. Мангер планував мобілізуватися, але в ЗСУ повідомили, що не готують зарахування колишнього чиновника до їх складу.
Раніше "Телеграф" розповідав, за яких обставин в Україні вбили колишнього депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова. До цього мали відношення російські спецслужби.