"Хмарочоси" минулого століття: якими були перші висотні будівлі на штучному острові в Києві (фото)

Русанівка — це перший житловий масив у Києві, який було збудовано на штучно створеному острові за допомогою нового методу — гідроналиву. При плануванні території архітектори приділили особливу увагу комфортному та чітко визначеному зонуванню.

Серед мешканців столиці Русанівка також була відома як "Київська Венеція". Тут в усі часи любила селитися творча еліта — письменники, фотографи, поети та художники, а також інтелігенція — науковці та викладачі.

"Телеграф" вирішив розповісти читачам про історію виникнення Русанівки та показати унікальні ретро-фотографії з минулого, на яких зафіксовані перші "хмарочоси" минулого століття.

Історія Русанівки та її перші "хмарочоси"

0

На території цієї історичної місцевості у 1960 році розпочалися роботи зі створення зразкового житлового масиву. Будівництво тут стало можливим завдяки появі нових методів будівництва, а саме технології гідроналиву.

Русанівка стала першим житловим масивом в тодішньому СРСР, який було збудовано на штучному острові. Навколо масиву, частково на місці старих озер, був прокладений обвідний канал.

"Русанівка – перший житловий масив на штучному острові. У 1960 році розпочалися перші роботи, зокрема в районі Русанівської затоки відбулося створення штучного піщаного острова. Під час забудови острова основна увага в архітектурі була зосереджена на комфортному зонуванні територій", – розповів у своєму Telegram-каналі столичний екскурсовод Кирило Степанець.

1 2

Загальна площа острова склала трохи більше 180 гектарів, а площа житлової забудови — 130 гектарів. Зелені насадження разом з каналом займають 41% площі масиву.

Територія масиву чітко розділена бульварами на три мікрорайони, кожен з яких збудований як цілісний комплекс з мережею культурно-побутових та дитячих установ.

3

На початку 1963 року були заселені перші будинки Русанівки. Русанівська набережна, протяжністю 1,6 км, забудована в основному протяжними дев'ятиповерхівками. А вже 16-поверхівки з дахами-галочками, збудовані між ними, були покликані підкреслити фасадну лінію масиву зі сторони Дніпра.

Протягом наступних дванадцяти років масив був забудований дев'ятиповерховими та шестнадцятиповерховими багатосекційними житловими будинками загальною площею 600 тисяч квадратних метрів.

Багатоповерхівки Русанівки сучасники називають "хмарочосами" з минулого століття.

4

Русанівка з самого початку свого існування вважалася одним з найкомфортніших житлових масивів Києва.

Це обумовлено особливою атмосферою району, розвинутою інфраструктурою, а також близькістю Дніпра та його набережної.

Ще одною родзинкою Русанівки є готель "Славутич", який має форму розгорнутої книги. Він був збудований у 1966–1972 роках.

5

Забудову масиву завершили у 1974 році. Цікаво, що Русанівку після завершення основного масиву майже не добудовували, тобто тут зберігається архітектурний ансамбль таким, яким його спланували радянські архітектори.

6 7 8

Нагадаємо, однією з найбільших і відомих покинутих будівель столиці вважається Будинок культури на Виноградарі. Це місце мало стати яскравим "громадським ядром" району, але перетворилося на недобудову. Ця територія оповита міськими легендами та має погану славу серед місцевого населення.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, як виглядала Дарниця в Києві більше 120 років тому. У ті часи через місцевість протікала річка Дарниця — звідси і пішло однойменне назва району на лівому березі Дніпра.

Після 1945 року лівобережна частина Києва навколо забудованої приватними будинками Старої Дарниці почала інтенсивно розширюватися. На місці дач і пустирів були збудовані відома з 1896 року Нова Дарниця та нові житлові масиви — Березняки, Воскресенка, Русанівка та інші.