В Офісі президента почали шукати "план Б" після провалу "планів відновлення" України
Міжнародні приватні інвестори не зацікавлені вкладати гроші в Україну через військову ситуацію, яка значно відрізняється від очікувань річної давності, через це необхідно перейти до "Плану Б" для пом’якшення інвестиційних ризиків замість підготовки та обговорення гіпотетичних Планів відновлення.
Про це заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма заявив під час дискусії в Українському домі у Давосі, передає Інтерфакс-Україна.
"Ми розуміємо, що, чесно кажучи, (сьогодні, – ред.) фактично нульовий комерційний інвестиційний приватний апетит до України. Головне, що стримує – невизначеність та військові ризики. Очевидно, що єдине рішення – це НАТО, але воно недоступне. Це означає, що ми повинні перейти до "плану Б" і пропонувати щось тепер, а не гіпотетично обговорювати, що почнеться якесь повоєнне відновлення", – заявив Шурма.
На його думку, рік тому, коли розроблялися плани розвитку та відновлення, був зовсім інший настрій: Україні вдалося звільнити Харківську область та Херсон, всі сподівалися, що Україна рухатиметься дуже швидко і за рік поверне тому більшість захоплених територій, матиме угоди про гарантії безпеки та готується до дуже великої програми відновлення.
Однак сьогодні інвестори не готові вкладати свої капітали, у 95% випадках вони це пояснюють невизначеністю і військовими ризиками, зауважив Шурма.
Заступник голови Офісу президента додав, що він у такій ситуації бачить три можливі рішення, які концептуально можуть пом’якшувати ризики.
- Першим він назвав різного типу суверенні гарантії приватним інвесторам, які починають надавати Данія та Німеччина, в цьому напрямку вже є відповідний пілотний проєкт.
- Другим варіантом, за словами Шурми, є різні механізми із залученням міжнародних фінансових інститутів (МФО), таких як ЄБРР, IFC чи MIGA, коли держава не готова давати суверенні гарантії, а ці МФО можуть запропонувати певні продукти.
- Нарешті третім варіантом є розробка комерційних продуктів, яких немає на ринку, але які могли б надати страхове покриття за прийнятною ціною, додав посадовець.
Читайте також: Україні знадобиться $10-15 мільярдів допомоги на рік після завершення війни, – Шурма
Відповідаючи на питання про підготовку до Ukraine Recovery Conference у Берліні 11-12 червня, Шурма зазначив, що Україна на цій конференції представить виконання зобов’язань щодо дуже широкого переліку реформ, узгоджених із МВФ та Євросоюзом та плани подальшого покращення бізнес-клімату.
Він додав, що вузьким місцем залишаються технічна документація, інженерні комунікації, регулювання, землеустрій, дозволи місцевої влади, однак і тут влада має намір здійснити серйозні покращення. Шурма також визнав, Україна має певні проблеми з верховенством закону, як і будь-яка інша країна, і це потрібно виправляти.
"Не бізнес-середовище є головною перешкодою для ведення бізнесу в Україні, а військовий ризик та забезпечення доступу до (зовнішнього, – ред.) ринку. Це 90% проблеми. Просто проводячи ці реформи, просто виправляючи це, кожен повинен мати на увазі, що нічого не зміниться, поки ми не виправимо військову ситуацію та не забезпечимо довгостроковий доступ до ринку, це абсолютно важливі дві речі", – наголосив Шурма.
Як повідомлялося, у липні 2022 року Кабінет міністрів представив План відновлення України, який оцінили у $750 млрд.
Перший етап програми планували на 2023-2025 роки, він передбачав реалізацію 580 проєктів загальною вартістю понад $350 млрд. Другий етап було заплановано на 2026-2032 роки, до нього входило 270 проєктів на $400 мільярдів.
Загалом десятилітній план відновлення передбачав щорічний приріст ВВП України на понад 7% та входження України до ТОП-25 країн за індексами Людського капіталу та Економічної складності.
Автор: Михайло Орлюк
